Мене залишили в пансіонаті для старих так просто, ніби я був не батьком, не людиною, а непотрібною шафою, яку нарешті винесли з тісної квартири. Син поставив мою сумку біля дверей, невістка поправила ремінець на...
Свекруха привела до мене в компанію трьох своїх дочок без освіти й наказала оформити їх у штат. Вітаю, дорогі глядачі. З вами Андрій Білий, і сьогодні на каналі «Свекруха проти» прем’єра мого нового авторського...
Марія прокинулася від короткого придушеного писку й побачила на обличчі сина сіру вовняну масу, ніби хтось поклав на немовля мокрий рушник; кіт лежав нерухомо, розпластавши лапи по дитячих грудях, а в дверях уже стояла...
Того року осінь прийшла м’яко й урочисто. Велике місто ніби запалили зсередини: крони лип і кленів спалахували міддю, вохрою, густим золотом, листя повільно кружляло над тротуарами й лягало на мокрий асфальт так рівно, ніби...
Вони в’їхали в ліс так, ніби в лісу не було ні пам’яті, ні господаря. Дорогий позашляховик, укритий міським блиском і свіжим пилом, упевнено летів розбитою дорогою, розтинаючи сіре повітря ревом мотора. У салоні пахло...
У Мирона Левицького було достатньо грошей, щоб закривати угоди одним коротким дзвінком, відчиняти двері, перед якими інші роками стояли в черзі. Його ім’я знали в ділових колах, його компанії працювали на кількох великих ринках,...
— Оксано, ти цей сухар до вечора збираєшся мусолити? Голос Людмили Остапівни вдарив по кухні різко, ніби хтось грюкнув дверцятами старої шафи. Оксана не здригнулася. Вона відставила чашку з кавою, дожувала скибку підсушеного хліба...
— Остапе, я правильно почула: ти взяв відпустку на місяць, щоб твоя мама пожила в нас, а я, раз уже тепер удома, готувала, прала й створювала всім затишок? Дарина завмерла в передпокої, не встигнувши...
