Чоловік заявив, що різницю в наших зарплатах я тепер маю віддавати його матері. Свекруха приїхала по першу «виплату», але біля дверей на неї чекав сюрприз

Олег кинувся відчиняти. На порозі стояла Валентина Петрівна. Вона важко дихала після поспішної дороги, а в очах світився нетерплячий блиск людини, яка приїхала по гроші, що вже подумки вважала своїми.

— Здрастуй, Дариночко, — проспівала вона незвично лагідно, проходячи на кухню. — Олег тобі все пояснив? Це робиться заради спокою в сім’ї. Великі гроші псують жінку, а я відкладатиму їх на окремий рахунок для сина.

Дарина повільно підвелася.

— Готівкою я нічого не віддам.

Усмішка зникла з обличчя свекрухи. Олег насупився й уже приготувався підвищити голос, але Дарина підняла палець.

— Зате можу поступитися вам однією знахідкою, яка принесе значно більше.

Мати й син насторожено перезирнулися. Дарина відкрила на телефоні фотографію красивих старовинних меблів, знайдену заздалегідь на сайті оголошень, і заговорила тихіше, ніби ділилася таємницею. Показавши знімок, вона відразу змахнула його з екрана, не даючи роздивитися деталі.

— Сьогодні мені трапилося дивне оголошення. Літній господар дачі продає комплект меблів у стилі модерн початку минулого століття. Він зовсім не розуміє, що йому дісталося від попередніх власників, і просить лише п’ять тисяч, бо хоче якнайшвидше звільнити сарай і кімнату в будинку.

— І що? — недовірливо протягнув Олег. — Чергові старі дошки?

Дарина всміхнулася так, як зазвичай усміхалася пацієнтам, упевненим, що знають стоматологію краще за лікаря.

— Після мінімального відновлення подібні комплекти в хороших салонах оцінюють приблизно у три мільйони. На аукціоні ціна буває ще вищою. Я домовилася забрати меблі завтра вранці й попросила господаря зняти оголошення, поки знахідку не перехопили перекупники.

Слово «мільйони» подіяло безвідмовно. Валентина Петрівна випросталася, Олег вихопив телефон і почав шукати ціни на старовинні шафи й крісла. На екрані з’являлися дорогі лоти із шестизначними сумами. Олег не відривав від них очей, і недовіра швидко поступалася жадібному збудженню.

Дарина вдавано зітхнула.

— Забирайте комплект собі. Самі вивезете, самі відвезете оцінювачеві й отримаєте весь прибуток. Вважайте, що це компенсація на три роки вперед.

Тепер обоє дивилися на неї вже без роздратування. У їхній уяві захаращені приміщення були заповнені не мотлохом, а майбутніми пачками грошей…