Чому після похорону все село почало перешіптуватися про те, що знайшли в господарстві вдови
Олена мовчки перерахувала гроші. Купюри були вологими, пахли соляркою й дешевим тютюном. Вона прибрала їх у внутрішню кишеню куртки й узялася за край першого мішка, допомагаючи водієві вантажити товар у кузов.
До полудня подвір’я спорожніло. Вантажівка поїхала, лишивши по собі сизий шлейф вихлопних газів. Олена замкнула сарай і повернулася до будинку. На кухні було тепло, старий котел тихо гудів, перекачуючи нагріту воду по чавунних батареях. На столі, на чистій клейонці, лежала стоска офіційних листів із синіми гербовими печатками.
Судові тяганини з банком не закінчилися за один день. Система опиралася повільно, в’язко, виснажуючи нерви нескінченними апеляціями й перенесеннями засідань. Кредитний клерк Ткаченко перебував під слідством, але юристи холдингу намагалися перекласти провину на дрібних виконавців. Юрій Коваленко приїздив щоп’ятниці, привозячи нові стоси паперів для ознайомлення.
Вона поставила чайник на газову плиту. Синє полум’я з тихим шипінням охопило закопчене дно. Олена сіла на жорстку дерев’яну табуретку й підсунула до себе сіру картонну папку. Кути картону зовсім обтріпалися, луснуту гумку замінила сувора господарська нитка. Тепер це була не просто папка з доказами, а головна бухгалтерська книга їхнього господарства.
Олена перегорнула щільну обкладинку. Між сторінками з технічними кресленнями Віктора лежав новий, чистий аркуш паперу. Вона дістала з цукорниці коротко заточений простий олівець. Жінка вписала сьогоднішню дату й суму, виручену за три тонни чистого зерна. Потім вона провела пряму лінію й відняла від суми платіж за реструктуризованим боргом за дім.
Цифри сходилися. Ферма приносила дохід. Повільно, важко, через щоденну виснажливу працю, але вони вибиралися з ями. Чайник на плиті пронизливо засвистів. Олена відклала олівець і підвелася.
Вона заварила міцний чорний чай, додавши в нього ложку торішнього меду. Повернувшись до столу, вона обхопила гарячу керамічну чашку обома руками. Її погляд упав на праву руку. На безіменному пальці, там, де раніше була біла смужка незасмаглої шкіри, тепер висіла товста золота обручка..
Внутрішнє гравіювання з номером старого трактора щільно прилягало до суглоба. Метал потьмянів від постійної роботи із землею й залізом, укрившись сіткою мікроскопічних подряпин. Олена провела по ньому великим пальцем. У будинку було тихо, тільки Бурун глухо заворушився в будці за вікном, влаштовуючись зручніше на сухій соломі.
Вона зробила ковток обпікаючого чаю. Попереду була довга, сувора зима. Треба було закупити запчастини для трактора, підготувати насіннєвий фонд і оплатити послуги адвоката для наступного судового слухання. Вона закрила сіру папку, акуратно обмотала її суворою ниткою й поклала на самий край столу. Завтра треба було встати до світанку. Звичайна, важка праця тривала.
