Гості змовкли, коли свекруха висміяла господиню дому, а та спокійно підійшла до столу.
Оксана взялася за половник, що стирчав із каструлі, широким і щедрим жестом зачерпнула гущу зі шматками яловичини, грубо нарізаною картоплею й рубіновим буряком. І плавно, не проливши ані краплі, вилила все це багатство просто всередину білосніжної сумки.
Туди ж полетіла ложка густезної сметани.
— Ах, моя Шанель! — несамовито, на ультразвуку, заволала свекруха. Вона підскочила зі стільця з такою швидкістю, ніби під нею спрацювала катапульта.
— Ти збожеволіла, клята психопатко! — Із сумки апетитно й густо запахло часником, кропом і пареною капустою. Крізь дорогі фірмові шви на світлу оббивку стільця почав повільно сочитися яскраво-рожевий бульйон, утворюючи мальовничу калюжку.
— Та що ви, Ларисо Миколаївно! — весело, з вогником в очах, відповіла Оксана.
Її рука знову опустилася в каструлю, зачерпуючи другий половник із гіркою.
— Самі ж веліли підливати гарячого. Я, як гостинна господиня, вирішила підлити вам із собою, щоб ви не забували, з чиїх рук їсте.
Бульк! Другий половник вирушив у сумку, заливаючи відділення для помади й кишеньку для паспорта. Лариса Миколаївна хапала ротом повітря, нагадуючи рибу, викинуту на берег. Вона простягала тремтячі руки до сумки, але боялася обпектися.
Оксана, не втрачаючи добродушного виразу обличчя, перевела погляд на зблідлого чоловіка.
— І ти, Максиме, не зівай. Відкривай свій шкіряний портфель, який я тобі купила на минулий Новий рік.
— Давай-давай, не гальмуй. Зараз я твоєму лідерському статусу теж першу страву оформлю. Справжній альфа-самець має їсти ситно, а то на роботі самими бутербродами давишся.
— Розподілювачу потоків ти наш. — Максим у тваринному жаху схопив свій порожній, але безмежно пафосний портфель обома руками. Притиснув його до грудей, як немовля, захищаючи портфель від борщу, і закричав фальцетом:
— Оксано, припини цей дурдом негайно. Ти ганьбиш мене. У нас же люди, еліта.
Оксана спокійно струснула краплю з половника назад у каструлю. Туди ж опустила і його. Потім неквапом витерла руки кухонним рушником.
Вистава добігала фіналу, час було опускати завісу…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇
