Історія про те, чому перед весіллям треба слухати не лише серце, а й диктофон

— Теж онкологія, — зітхнув Сумін. — Сумний збіг. Жодного разу в житті до сигарети не доторкнувся, а тут раптом карцинома обох легень. Сашо, він дуже хотів із вами познайомитися. Але не встиг. Так уже сталося.

Петро Олексійович підвівся й підійшов до вікна, щоб ковтнути повітря. Сильний порив вітру, що влетів до кімнати, зірвав із його голови кепку. Сумін наче й не помітив цього. Довго стояв, вдивляючись у похмуре серпневе небо. Саша ж знову й знову перебирала знімки. Сльози капали з її очей просто на них.

— Так, ледь не забув, — схаменувся гість і зазирнув у теку. — Ось книжка, яку написав ваш батько незадовго до смерті. Вийшла вже після.

— «Таємна історія космосу», — вголос прочитала Саша. — «Кирило Лоскутов»?

— Це псевдонім, — пояснив Сумін. — Я ж казав, не любив Сьома уваги. А книжка, треба сказати, прогриміла. Сьома останнім часом у конспірологію чомусь ударився. Публіка таке любить. Змови там усякі світові. Уряд щось від нас приховує. Загалом, ґрунт благодатний. Але це анітрохи не применшує талантів вашого батька. Прочитайте на дозвіллі. Мені особисто дуже сподобалося.

Він залишив на столі заповіт, ще кілька паперів і ключі від машини, що стояла під вікном. Після чого попрощався. Вона провела Суміна до під’їзду. І чоловік, уже сідаючи в таксі, гукнув:

— Якщо щось потрібно, обов’язково телефонуйте!

— Добре! — відгукнулася дівчина й помахала йому рукою.

Вона підійшла до батькової машини, сіла за кермо. Приємне на дотик кермо так і вабило покласти на нього голову. Саша трохи посиділа, насолодилася тишею. Потім поставила машину між двома сусідськими й повернулася до квартири.

— Васько, нізащо не повіриш! — крикнула в слухавку дівчина, набравши номер подруги.

— Це що? Усе твоє?