Несподіваний фінал одного екстреного візиту до клініки

— втомлено всміхнулася Олена. — Мені ж ніхто, крім тебе, нічого не казав.

— Ну а хто захоче псувати стосунки з Кариною? — здивовано спитала Кіра. — Усі чудово знають, яка вона. Такого наговорить босу, що потім не розгребеш.

Кіра зітхнула й сказала:

— Гаразд, якщо сьогодні нічого цікавого не станеться, я покажу тобі кілька знімків завтра. Спеціально для тебе приберегла.

А за день, в обідню перерву, Кіра покликала Олену до кафе. Сидячи там за столиком, вона показала їй кілька кадрів, вирізаних із відео. Неважко було здогадатися, що це відео було зроблене камерами спостереження, що висіли на фасаді їхньої офісної будівлі. Зміст кадрів був не зовсім зрозумілим.

На кількох кадрах, зроблених у різні дні, Карина передавала Євгенові тоненькі папки. Щоправда, не було видно, що лежить у цих м’яких пластикових папках. Чи то аркуші паперу, чи якісь дрібні предмети. Папки були непрозорими. Щоразу, поцілувавши Карину в щоку, вони швидко розходилися.

Дивовижними були місця передачі папок. Це були не робочі кабінети й не коридори, не сходи чи холи їхньої офісної будівлі. Це завжди була вулиця. То на ґанку сусіднього кафе, то Євген чекав біля своєї машини, а одного разу навіть під деревами на газоні.

— Дивно, — зізналася Олена з подивом, розглядаючи знімки. — Не розумію, які справи в них можуть бути і чому Женя мені нічого ніколи не розповідав.

— Та це ще не все, — Кіра наблизила одну з фотографій до обличчя подруги. — Ти тільки поглянь, як вони одне на одного дивляться. Колеги так не дивляться. Так дивляться одне на одного тільки коханці.

Бачачи, що Олена не відреагувала на її слова, Кіра швидко зайшла на своєму смартфоні в соцмережі Карини й показала одне з останніх фото. На ньому Карина стояла біля офісу разом із Євгеном. Під фотографією був підпис: «Я з одним із найпривабливіших і найкреативніших чоловіків із мого оточення».

Але Олена тільки усміхнулася у відповідь. Вона була вдячна подрузі за пильність, але не побачила нічого тривожного ні у фото на сторінці Карини, ні в тексті під ним. Щоправда, щодо креативу Карина перебільшила. Олена вважала свого чоловіка доволі пересічним айтішником, націленим на розв’язання рутинних завдань, але аж ніяк не здатним до створення чогось по-справжньому значущого й видатного.

Коли подруги розійшлися, Олена хотіла спитати в чоловіка, що за папки йому передавала Карина, але поступово все якось забулося й стерлося з пам’яті. І тільки сьогодні, коли Олена прийшла до подруги й розповіла про підслухану розмову на сходах у лікарні, цей епізод чомусь виринув у пам’яті Кіри.

— Кіро, але до чого тут папки й хвороба мого чоловіка? — з подивом подивилася Олена на подругу. — Ти ж не хочеш сказати, що це якось пов’язано?

Олена була приголомшена.

— Я знаю не більше за тебе, — відповіла Кіра. — Але, на відміну від тебе, подруго, я вмію зіставляти факти, а вони й насторожують.

Кіра говорила так серйозно, що Олена відчула, як мурашки побігли по спині. Їй стало страшно. Невже її спостережлива й мудра подруга здогадалася про щось жахливе, що приховує Євген?

А Кіра нагадала подрузі, що в той час, коли Карина передавала папки Євгенові, у дівчини були романтичні стосунки з начальником комп’ютерного відділу, Калініним. Це був молодий талановитий айтішник, який не тільки очолював відділ їхньої компанії, а й викладав в інституті.

Під його керівництвом там розроблялися унікальні програми, які використовувалися в найважливіших галузях. І саме в той час Калініна несподівано для всіх звільнили без пояснення причин. А між тим цей геній майже завершив роботу над створенням суперпрограми. Він стверджував, що його програма буде абсолютно невразливою. Ба більше, він був упевнений, що коли програму буде протестовано й сертифіковано, компанія зможе продати її за величезні гроші.

Звільнення Калініна стало великою несподіванкою для всіх. Він був не просто грамотним фахівцем, а винятково чесною людиною. Міг би навіть свою програму створити сам удома, але робив її з парою колег в офісі. Чим більше слухала Олена спогади Кіри, тим дужче дивувалася. Яке відношення має багатообіцяльна робота цього комп’ютерного генія Калініна до її чоловіка та його хвороби?

— Лєнко, невже ти нічого не розумієш?