Несподіваний фінал одного раннього повернення додому

— Мерзотник! — вторив дядько Петро. — Ми за тебе молилися, переживали.

Віталій спробував виправдатися:

— Це все не те. Це можна пояснити. Ларисо, що ти робиш?

Але Лариса дістала із сумочки ще одну флешку:

— А це відео з нашої спальні. Зняте тиждень тому, коли я нібито була на роботі.

На екрані з’явилися кадри, від яких гості ахнули. Віталій і Юля в ліжку Лариси, здорові, щасливі, кохаються. Після цього вони лежали, обійнявшись, і планували втечу.

«Ще тиждень потерплю, — казав на записі Віталій. — А потім свобода. Житимемо в Польщі як король із королевою».

«На мої гроші», — додав голос Юлі зі сміхом.

Гості були шоковані. Багато жінок плакали — не від радості, а від обурення. Чоловіки стискали кулаки. «Ганьба!» — лунало з усіх боків.

Як можна було так обманювати? Віталій і Юля намагалися пробитися до виходу, але їх оточили. Люди не давали їм пройти, вимагали пояснень.

— Я все поверну! — кричав Віталій. — Це непорозуміння.

— Яке непорозуміння? — холодно спитала Лариса. — Вісім місяців непорозуміння? П’ятдесят тисяч доларів — непорозуміння?

Тітка Клава підійшла до Юлі й дала їй ляпаса:

— Гадюка! Як ти могла зрадити рідну сестру?

— Вона мені не сестра! — закричала Юля. — Вона завжди все найкраще отримувала. Дім від батьків, хорошого чоловіка.

— Хорошого чоловіка? — гірко розсміялася Лариса. — Забирай його! Він тепер твій.

Але тут з’ясувалося ще дещо цікаве. Адміністраторка ресторану принесла Ларисі телефон:

— Вам телефонує мама.

Лариса взяла слухавку.

— Мамо, що сталося?

— Ларисо, у мене для тебе новини. Я сьогодні їздила до банку. Виявляється, ваші спільні з Віталієм картки заблоковані вже три дні. За заявою про шахрайство.

— Як заблоковані?

— А отак! Я подала заяву до поліції, додала записи розмов як докази. Усі ваші спільні рахунки заморожені до з’ясування обставин.

Віталій почув ці слова й зблід іще дужче. Виходить, грошей у нього немає і взяти їх ніде.

— А ще, — вела далі телефоном Галина Петрівна, — до вас їдуть поліцейські. Я їх викликала, сказала, що є докази шахрайства.

Лариса обернулася до зали.

— Любі гості, за кілька хвилин тут будуть поліцейські. Думаю, їм буде цікаво послухати записи й подивитися на підроблені довідки.

Віталій і Юля зрозуміли, що потрапили в пастку. Вони кинулися до виходу, але дядько Петро й ще кілька чоловіків загородили їм дорогу:

— Нікуди ви не підете. Відповідатимете за скоєне.

У цей момент до зали зайшли двоє поліцейських. Офіцер підійшов до Лариси:

— Ви подавали заяву про шахрайство?