Невірна дружина та її коханець засмагали на подвір’ї заміського будинку, купленого на «бойові» чоловіка. Раптом над ними безшумно завис військовий дрон

Одразу після поцілунку Павло запропонував поїхати й дати їй час. Ця обережність роззброїла сильніше за напір. Марина залишилася сама серед коробок, довго мила дві чисті чашки й намагалася повернути вечору звичний сенс. Вона могла заблокувати номер, попередити Олександра й зупинити все на першій межі. Натомість сховала чашку Павла в дальню шафу, ніби проблема полягала лише в предметі, який міг потрапити чоловікові на очі.

Кілька днів вона не відповідала на повідомлення. Олександр зателефонував увечері, спитав, чи прижився саджанець, і довго слухав, як вітер стукає гілкою по шибці. Потім втомлено сказав, що скоро їхній зв’язок може перерватися, і попросив берегти себе. У цьому простому проханні була довіра, на яку Марина вже не заслуговувала.

Наступного дня вона сама написала Павлові.

Роман швидко вбудувався в розклад ремонту. Павло приїздив після обіду й їхав до темряви. Він привіз музичну колонку, посуд і змінну сорочку, потім залишив у шафі взуття. З кожною новою річчю межа, яку Марина вважала тимчасовою, відсувалася ще трохи далі.

Вона й далі жила в міській квартирі, працювала, оплачувала рахунки й на вихідних їздила перевіряти будинок. Павло з’являвся там ніби випадково, але невдовзі почав заздалегідь питати, що купити до вечері. Поступово Марина перестала розрізняти, де закінчується його допомога й починається право, якого йому ніхто не давав. Він знав код від хвіртки, улюблену музику й шухляду, де лежали запасні рушники, але не мав жодного ключа від будинку.

Речі Олександра почали переміщатися до комори. Спершу туди пішов старий плащ, потім коробка з інструментами. Сімейну фотографію Павло одного разу мовчки перевернув обличчям до стіни, і Марина теж прибрала її за зачинені двері. Вона нічого не викидала: так було легше вдавати, що дві частини життя не стикаються.

Олександр телефонував рідко, але майже завжди питав про будинок. Він хотів знати, чи не тече дах, як працює опалення і чи не перекосилася опора біля деревця. Одного разу розповів, як поставить верстак біля вікна й ремонтуватиме сусідам стару техніку, якщо після служби не захоче повертатися до попередньої роботи.

Марина слухала його, стоячи на подвір’ї. У спальні за відчиненим вікном спав Павло. Вона відійшла далі, щоб Олександр не почув чужого дихання, і пообіцяла купити для верстака добру лампу. Звичка приховувати вже випереджала думку про те, що саме доводиться приховувати…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇