Павло Дорошенко зупинив машину біля кладовищенської огорожі й ще кілька секунд сидів нерухомо, не відстібаючи паска. Дощ стукав по даху рівно й зло, ніби хтось зовні пересипав по металу дрібну гальку. Осінь стояла вогка,...

Того року я ледь не покинув школу. Не тому, що втомився вчитися чи не давав ради урокам, а через просту, принизливу причину: моїй родині більше не було чим платити за навчання. Я вже подумки...

Весняний ранок у квартирі Гриневичів почався не з пташиного щебету і не з лінивого світла, розлитого по підвіконнях, а з густого чоловічого баритону. Голос Гордія Михайловича впевнено перекривав усе: і м’яке постукування гілок по...

— Трохи правіше, обережніше, кут не зачепи. Тренажер Мирослави поки занесемо до нас у спальню, — діловито командував Назар, стоячи посеред передпокою так, ніби керував переїздом власної квартири. Він упер кулаки в поперек і...

Ніч опустилася на велике місто важкою мокрою тканиною. Дощ бив у шибки так, ніби хтось надворі з силою жбурляв у вікна пригорщі холодної води. Я сиділа у вітальні перед розкритим ноутбуком і не розуміла...

Степан Ілліч побачив доньку в автобусі з маленьким Назаром на руках і зупинився так різко, ніби дорогу йому перегородило не живе обличчя, а тінь із того життя, про яке він намагався не думати. Оксана...

Лариса Семенівна сиділа у вузькій приймальні нотаріальної контори й так міцно тримала сумку, ніби той ремінець був останньою мотузкою над прірвою. Їй здавалося: варто їй зараз відпустити цю річ — і разом із нею...

Сніг валив густо й неквапно, ніби хтось згори витрушував над містом безкраю білу ковдру. Нічні вулиці порожніли одна за одною; під ліхтарями кружляли пластівці, осідали на зупинкових павільйонах, на дахах рідкісних машин, на дротах...