Перед відправкою дід-сусід віддав солдатові старий хрестик зі словами: «З ним ти повернешся»

Слідчий приїхав на третій день. Утомлений, у цивільній куртці. Спеціалістка оформила носій, копії й ланцюг збереження доказів. Олександр дратувався: йому здавалося, що сумніваються в ньому.

— Нам треба, щоб це витримало перевірку, — сказав слідчий. — Не для галочки. Для суду.

За кілька днів затримали посередника. Біля автомийки, де він намагався продати чужий телефон. У нього знайшли SIM-карти, копії документів, листування з фальшивими зборами. Потім прийшли до Наталі. У її ноутбуці знайшли вихідники склеєних голосових і чернетку повідомлення про хрестик. Мельник зник на добу, потім з’явився з адвокатом і назвав себе жертвою обмови.

Дмитра знайшли в орендованій кімнаті у знайомого. Він попросив зустрічі з Олександром. Лікар сказав, що рано. Марія сказала:

— Ти нічого йому не винен.

— Собі винен, — відповів Олександр.

Дмитра привели під наглядом. Він ніби за тиждень постарів на роки.

— Я не хотів, щоб тебе підставили, — почав він. — Наталя сказала, є схема: гроші заходять на надійну картку, потім повертаються на закупівлю. Я хотів закрити кредити. Передав те, що просили, і переконав себе: це на кілька хвилин. Потім побачив голосове, зрозумів, що вони роблять. Хотів вийти, а мені сказали: борг уже на мені. Якщо сіпнуся, винним станеш ти.

— І ти вибрав, щоб винним став я.

Дмитро закрив обличчя долонями.

— Я думав, потім виправлю.

— Усі зрадники так думають.

Він заплакав судомно.

— Я дам свідчення. Усе. Про Наталю, про Мельника, про гроші.

— Ти вкрав не гроші, — сказав Олександр. — Ти вкрав у Маші сон. У Ані батька на два дні, поки вона думала, що тато поганий. В Олі віру в людей. В Андрія, може, шанс попросити допомоги раніше. Гроші — найпростіше.

— Я брат тобі? — прошепотів Дмитро.

Олександр довго мовчав.

— Був. Чи станеш знову — не знаю.

Коли Дмитра вивели, Марія хотіла обійняти чоловіка, але він підняв здорову руку.

— Не чіпай. Я зараз розсиплюся.

Вона зупинилася поруч і просто стояла, поки він дивився в порожній дверний проріз і плакав з розплющеними очима…