Олеся стояла посеред спальні, відчуваючи, як звичний світ повільно, але невідворотно починає хилитися, втрачаючи свої обриси. Вона ще раз, уже повільніше, відчинила важку дубову стулку старовинного комода, що дістався їй ще від бабусі. Цей...
Ліза завжди була негарною. Це було не просто швидкоплинне спостереження, а факт, який ніби був висічений на камені з першої ж хвилини її появи на світ. Коли сувора й швидка на розправу бабуся вперше...
Брошка була відверто, безнадійно негарна. Я це завжди знала, з найранішого, туманного дитинства, коли вперше почала усвідомлювати різницю між святковим і буденним, між витонченим і незграбним. Овальна, завбільшки з велике перепелине яйце, вона здавалася...
— Марин, я скільки разів казав: коли я приходжу додому, у передпокої не повинно смердіти твоїм звіринцем. Гена стояв у дверях кухні, гидливо скрививши носа, і тицяв пальцем у бік вішалки. Там, на крайньому...
На похороні Федора Ілліча було троє. Я, Римма і священник. Ні дітей, ні рідні, ні колишніх колег. Цвинтар за селищем, три берези, квітнева багнюка на доріжках. Тихо. Так тихо, що я чула, як вітер...
Пил на будівельному ринку «Атлант» мав свій особливий присмак — сухий, крейдяний, з їдкою домішкою свіжорозпиляної сосни й дешевого дизелю. Наприкінці серпня вона, здавалося, просочувала все: пори шкіри, складки джинсів і навіть думки. Я...
Кабінет слідчого просмердівся застарілим пилом і кислою розчинною кавою. Дешева люмінесцентна лампа під стелею монотонно гуділа, блимала кожні кілька секунд. На столі, заваленому сірими картонними папками, лежав прозорий пластиковий пакет із зип-замком. Усередині пакета...
Щосуботи Поліна просила хліба. – Мамо, дай шматочок. Білого. Віра відрізала від батона, загортала в серветку, віддавала доньці. Поліна ховала згорток у кишеню куртки й вибігала надвір. Хвіртка грюкала, і наставала тиша – та...
