У день, коли ми підписували мирову угоду, представник їхнього боку — бездоганно виголений чоловік у костюмі, що коштував як місячна виручка невеликої крамниці, — дивився на мене з тією спокійною ввічливістю, за якою зазвичай...
Травневий світанок пробирався в ліс не одразу, ніби й сам боявся порушити сиру нерухомість біля води. Осичняк стояв темний, мокрий, з рідкими сріблястими просвітами між стовбурами. Над озером лежав низький туман — щільний, молочний,...
У тіньовому світі існує межа, яку не креслять крейдою на підлозі й не скріплюють підписом під договором. Про неї рідко говорять уголос, бо зайві слова тут нічого не додають. Її просто знають ті, хто...
— Не віддавайте мене їм… будь ласка. Тонкі пальці вчепилися в рукав Назара Кравченка так судомно, ніби тканина була останньою мотузкою над прірвою. Дівчина в подертому весільному платті стояла за його плечем, босі ступні...
Коли телефон завібрував на краю письмового столу, я спершу навіть не підвів голови від кошторису. На екрані світилося ім’я Тараса Левицького — нашого сімейного лікаря і людини, яку я звик вважати давнім приятелем, майже...
У придорожньому трактирі «Перевал», що застряг біля самого краю промислової околиці, повітря висіло густе й кисле. У ньому змішалися скисле пиво, їдкий тютюновий дим, вологі робочі куртки й застарілий жир, намертво в’їдений у стіни....
— Дарино, спочатку нотаріус, — промовив Назар так упевнено, ніби вже тримав у руках не лише свій паспорт, а й половину її квартири. — Усе інше потім. Не змушуй маму нервувати, їй і без...
— Жити я буду у вашій спальні, — оголосила Оксана Миронівна, навіть не переступивши поріг до кінця. — А ви з Назаром якось на дивані влаштуєтеся. Молоді ще, кістки гнучкі, не переламаєтеся. Сказано це...
