Свекруха наполегливо вимагала продати мою дошлюбну квартиру. Сюрприз, який чекав на мене під час знайомства із сусідами знизу

Він просто неймовірно схожий на нашого Антона. Або Антон на нього.

Загалом, це вражає. Якби не побачила сама, не повірила б, що двоє цілком чужих незнайомих людей можуть бути так схожі зовні. Катерино Олексіївно, що з вами?

Жінка страшенно зблідла й, важко дихаючи, опустилася на диван. — Отже, мені не здалося. А ім’я?

Як звати твого сусіда? Не Михайло? — прошепотіла свекруха.

— Точно, Михайло, Михайло Семенович. Звідки ви знаєте? Ой, ви ж зараз знепритомнієте!

Через кілька хвилин стривоженої метушні, біганини, пропозицій викликати швидку й рішучих заборон робити це, Катерина Олексіївна прийшла до тями. Вона, ледь ворушачи губами, видала. — Я прошу тебе, я тебе благаю, продай ти цю кляту квартиру!

— Ні, це вже ні в які ворота не лізе, — розсердилася Олена. — Що відбувається, Катерино Олексіївно? Ви ж зараз ледь свідомість не втратили в мене на очах і, ледве віддихавшись, знову за своє.

Що не так із моєю квартирою? Поясніть до ладу. І чому ви знову заговорили про це, коли я розповіла про сусіда?

— Зачекайте, — раптом осяяло Лену. — Так вам же й зле стало після цього, особливо коли ви назвали його ім’я. Самі сказали, ви що, його знаєте?

— А знаєш, Олено, а ми з тобою дуже схожі, — раптом промовила Катерина Олексіївна. Вона повністю проігнорувала лавину запитань невістки. — Може, тому мені було так легко прийняти факт твоєї появи біля Антона.

Не розумієш? Жінка уважно глянула на невістку й усміхнулася. От поміркуй сама, ми з тобою обидві не були надто розпещені ні в дитинстві, ні в юності.

Любимо море й гори, навіть професія в нас одна. Адже ми з тобою навіть із чоловіками обидві познайомилися не за найромантичніших обставин, правда? От тільки альпінізмом ти не займалася, а я колись захоплювалася.

Тільки не знаю, на щастя це чи на біду. Катерина Олексіївна раптом замовкла й замислилася. Потім наче схаменулася, зморгнула щось із очей і всміхнулася.

— Мені легко з тобою, Олено, і от що я подумала. А що, як я розповім тобі про своє життя? Вивернуся, так би мовити, перед тобою навиворіт, полегшу совість.

А ти будеш мені і суддею, і адвокатом, і обвинувачем, а?