Свекруха знову влаштувала сцену через подачу страв і спробувала перейти межу, але Маргарита спокійно підійшла до шафи — і гості побачили несподіване

Щойно Катерина занесла ногу, щоб піднятися в автобус, як у кишені озвався мобільний телефон. Дзвонив Артем.

— Дорога, привіт, — із трубки залунав улесливий голос чоловіка. — Я телефоную, щоб сказати тобі ось що. Щоб ти знала. Я запросив сьогодні до нас Іру зі Степаном. Сподіваюся, ти не заперечуватимеш?

Катерина якраз встигла сісти на єдине вільне місце в автобусі, коли чоловік поставив запитання, яке начебто натякало на узгодження з нею. Господи, та звісно, вона була проти. Ще б пак. Адже Іра — це колишня дружина Артема, а теперішній чоловік Іри Степан — його безпосередній начальник. Тому заперечувати волі чоловіка Катерина не стала, зокрема й тому, що останнім часом стояло питання про швидке підвищення Артема на посаді.

— Гаразд, нехай приїжджають, — відповіла Катерина таким похоронним голосом, що Артем знітився.

— Катю, ну ти що, навіщо ти знову собі всяке надумуєш? Мої стосунки з Ірою давно канули в Лету. Ти ж сама чудово це знаєш. До Степи треба трохи ближче підступитися. Він зараз важливий для мене, дорога. Цей візит допоможе моїй кар’єрі. Я ж можу стати начальником відділу постачання. А ти готуєш завжди просто дивовижно. Ти і твої кулінарні таланти — мої найважливіші козирі.

Тепер настала черга ніяковіти Катерині. Артем завжди вмів заповзти просто в душу, а крім того, мав воістину гіпнотичний тембр голосу. Катерина знітилася від несподіваного компліменту на свою адресу й поквапилася відповісти вже значно приязнішим тоном:

— Добре, любий, як скажеш. Нехай приїжджають. Сьогодні ж твоє свято, зрештою.

Коли Катерина дізналася, що сьогодні в них у квартирі будуть Іра і Степан, вона дуже засмутилася. Іра, Степан і Артем працювали й досі працюють в одній і тій самій компанії, але на різних посадах. Артем колись працював постачальником і свого часу був за сумісництвом одружений із бухгалтеркою. Але коли в їхній компанії з’явився новий начальник Степан, Іра покинула чоловіка заради цього красивого, імпозантного чоловіка. На її думку, з ним перспектив для розвитку в неї було більше.

Покинутий Артем дуже тяжко переживав це розлучення з дружиною, яку кохав. Сталося це майже вісім років тому. Стригся Артем у той час двічі на місяць і завжди ходив до одного й того самого майстра — до Катерини. Там, за стрижками, він розповів гарній перукарці про підступність своєї дружини. Охав і ахав, словом, скиглив.

А Катерина, захопившись його розповідями, щиро розчулилася переживаннями цього нещасного чоловіка і по-своєму намагалася переконати його не вбиватися так сильно, а потроху приходити до тями й братися до справ. І оскільки Катерина від природи мала розвинені здібності психолога, вона швидко змогла це зробити. Щоправда, звісно, при цьому вона трохи захопилася й дозволила собі закохатися в Артема, а той із вдячністю це прийняв.

Але чи покохав він сам, чи просто дозволяв себе любити? Це питання мучило Катерину всі ці роки, прожиті з Артемом. Зовні Артем цілком оговтався від тяжкої хандри й з головою поринув в управління своєю новою сім’єю, особливо коли в них з’явився син Даня. Однак на корпоративних гулянках, куди Артем іноді брав із собою Катерину, вона часто помічала, які пронизливі погляди часом кидає Ірина на її чоловіка. Але найстрашніше — вона бачила й те, як його погляд майже постійно стежив саме за Іриною.

Що вже казати про те, що діялося на тих гулянках, де Катерини не було? Словом, привід для ревнощів у Катерини був вагомий. Вона довго й болісно розмірковувала, навіщо Ірині зараз потрібен її чоловік Артем, і дійшла висновку, що вона досі його кохає. Однак бути з ним вона не може, оскільки живе з набагато ціннішим для неї Степаном. Із ним вона не має проблем із грошима й може дозволити собі багато чого. То навіщо їй розмінюватися на якогось там постачальника Артема?…