Вона безслідно зникла під час екскурсії в Єгипті. Деталь у її новому домі, що позбавила рятувальну експедицію дару мови

Вона не вірила. Вона повторювала, що діти мають бути з нею, що інакше їх уб’ють. Логіки в її словах не було, але страх був реальним.

Психолог, який консультував її, пояснив Андрієві, що роки насильства, ізоляції й постійного стресу зруйнували нормальні механізми сприйняття реальності. Для неї єдиною безпекою були діти, і будь-яка спроба розлучити їх сприймалася як загроза життю. Окремою проблемою стали документи дітей.

Формально вони народилися на території Єгипту, але без медичного супроводу, без реєстрації, без запису в державних органах. У них не було свідоцтв про народження, не було батька в юридичному сенсі, не було громадянства. Єгипетська влада не хотіла оформлювати документи, визнаючи, що діти народилися внаслідок злочину на їхній території.

Українське консульство почало процедуру оформлення через екстрені канали, але це вимагало часу й підтверджень. Потрібні були аналізи ДНК, медичні висновки, свідчення матері, погодження з єгипетською стороною. Через два тижні перебування в Каїрі вдалося організувати повернення в Україну.

Юлії оформили тимчасовий документ для в’їзду, дітям видали аналогічні папери як супровідним особам без громадянства. Це був юридичний компроміс, що дозволяв вивезти їх із Єгипту з обіцянкою дооформити документи вже в Україні. Виліт було організовано через спеціальний рейс із медичним супроводом.

Юлія відмовлялася летіти без дітей в одному ряду, тому їм виділили окрему зону в літаку. Андрій сидів поруч, але вона не дозволяла йому торкатися ні її, ні дітей. Після прильоту в Україну їх зустріли представники МВС, медики й співробітники служби у справах дітей.

Юлію й дітей одразу відвезли до лікарні для повного обстеження й лікування. Андрій поїхав із ними. У лікарні почалася детальніша діагностика.

Фізичний стан Юлії був критичним. Потрібне було лікування анемії, відновлення роботи нирок, стоматологічне втручання, гінекологічна хірургія для усунення наслідків пологів без медичної допомоги. Лікарі оцінили період відновлення щонайменше в рік за умови інтенсивної терапії.

Психологічний стан був іще складнішим. Юлія демонструвала всі ознаки тяжкого посттравматичного розладу. Нічні кошмари, флешбеки, панічні атаки, уникання будь-яких ситуацій, що нагадували про минуле…