Я з завмиранням серця розчинила двері незнайомого приміщення. Неочікувана розв’язка одного дуже підозрілого вечора

Новий рік виявився веселішим, ніж думала Алла. О пів на дванадцяту ночі у двері постукали. Вона відчинила.

На порозі стояла людина у святковому новорічному костюмі. Вона принесла солодкі подарунки Катрусі й Антонові. Алла відразу за голосом упізнала гостя.

Це був сусід, чоловік Олени Сергіївни. Вручивши подарунки, він шепнув Аллі, що дружина вже накрила стіл на п’ятьох, включно з Аллою та дітками. Тож за п’ять хвилин, щоб вони прийшли в гості.

Новий рік зустрічали за смачним, щедрим столом, і старенький напідпитку господар як міг намагався розвеселити гостей. Коли за півтори години повернулися додому, пес солодко спав, присунувшись до вистигаючої печі. Алла не спала до третьої ночі, чекала дзвінка від чоловіка.

Але Павло так і не зателефонував. Уранці прокинулася від того, що Антон порався біля печі. Він сам розтопив її й поставив гріти собачу миску з супом, бо пес сьогодні вже кілька разів ставав на лапи й з цікавістю поглядав на стіл, де Антошко нарізав кілька бутербродів із ковбасою на сніданок родини.

— Мамо, ти ще поспи трохи, — запропонував хлопчик. — Я зараз виведу собаку надвір на хвилинку, потім нагодую її, а потім ми самі спокійно поснідаємо.
Тато не дзвонив, на всяк випадок спитав у матері.

— Ти думаєш, він іще пам’ятає про нас? — усміхнувся Антон.
І Аллу знову вразив жорсткий злий вираз обличчя сина. Вона зрозуміла, що більше не зможе заснути, і встала, підійшла до Антона.

— Синочку, ти нічого не хочеш мені розповісти? Якось ти надто болісно сприймаєш усе, що стосується тата. Він тебе чимось образив?
Антон на секунду завагався, але потім його обличчя стало ще злішим, і він сказав:
— Так, він мене образив. Але скаржитися я не збираюся, переживу.

Тільки не питай мене ні про що, нічого пояснювати не хочу. Просто я в ньому дуже розчарований. Він вважає себе мужиком, а я вважаю його г…

— Антоне, щоб я більше нічого подібного від тебе не чула, — обурилася Алла. — Ми з татом не святі, можемо робити помилки, але це не означає, що нас треба називати останніми словами. Скоро й про мене ти скажеш, що я якась…

— Мамо, навіть якщо ти зробиш мільйон помилок, я ніколи не назву тебе поганим словом, — упевнено заявив підліток. — Ти дуже добра, чесна, і взагалі мені тебе дуже шкода. Я ж розумію, що ти нещаслива з татом.

Алла хотіла заперечити синові, сказати йому, що стосунки з батьком стали трохи напруженими, коли він став начальником, а до того моменту вона почувалася найщасливішою жінкою на світі. Але Антон випередив її. Він підійшов до матері й жорстко сказав:
— Мамо, ти завжди кажеш, що любові не буває забагато. Ти помиляєшся, мамо. Любові буває забагато.

Якби ти ставилася до тата так само, як він до тебе, у нас у сім’ї все було б добре. Але ти ставишся до нього як до маленької дитини. От він і уявив себе господарем світу.

Усі йому винні. Алла зрозуміла, що й до неї в Антона є претензії. Але суті цих претензій вона так і не розуміла.

Вирішила, що поговорить з Антоном, коли він буде в гарному настрої. Антон нагодував собаку. Сьогодні вона їла значно охочіше…