Чоловік викопав дивну знахідку біля дому — за годину приїхали люди без розпізнавальних знаків
Андрій виразно почув кожне сказане слово й раптом усвідомив масштаб того, що відбувається. Його звичайна ділянка розташовувалася просто над чимось грандіозним, про існування чого більшість людей навіть не здогадувалася. Однак найнеймовірніші й наймоторошніші події цього дивного дня були ще попереду.
Уже наступної ночі один із цих прихованих об’єктів вирішив нагадати про себе цілком самостійно. Андрій ніяк не міг заснути, тож просто лежав і дивився в стелю, вслухаючись у гнітючу тишу за вікном. Загадкові люди без розпізнавальних знаків покинули його територію лише близько восьмої вечора.
Перед від’їздом вони ретельно накрили розкопану яму важким брезентом і наполегливо попросили нічого не чіпати до самого ранку. Наостанок Ігор залишив свій номер телефону, не вказавши при цьому жодного прізвища. Близько другої години ночі господар будинку не витримав, підвівся з ліжка й тихо вийшов на ґанок.
На подвір’ї стояла абсолютна тиша, укривний брезент лежав на своєму місці, і все виглядало цілком звично. Андрій уже збирався повернутися в тепле приміщення, як раптом звернув увагу на одну дивну деталь. Сусідський пес, який зазвичай бурхливо реагував на будь-який шерех, тепер сидів біля своєї будки цілком нерухомо.
Тварина явно не спала, а напружено вдивлялася в одну конкретну точку десь у бік темного поля за городом. Андрій перевів погляд туди ж і помітив, як приблизно за двісті метрів від паркану ритмічно блимає слабкий вогник. Це точно був не ліхтар і не екран телефона, а якийсь світловий сигнал, що спалахував раз на кілька секунд.
Чоловік поспішив дістати смартфон і зняв цей загадковий мерехтливий вогник на відео. Вранці, коли він показав отриманий запис Ігорю, той дуже довго й напружено мовчав. Нарешті старший групи запитав, чи не намагався Андрій уночі виходити в те поле.
Почувши заперечну відповідь, Ігор задоволено кивнув і забрав телефон на кілька хвилин для перевірки. Повертаючи апарат, він кинув коротку фразу: «Добре, що не вийшли». Це прозвучало не як констатація факту, а як дуже серйозне попередження.
Рівно о дев’ятій ранку до воріт під’їхала вже не дві машини, а ціла організована колона. Вона складалася з трьох легковиків і однієї невеликої вантажівки, вщерть набитої спеціалізованою апаратурою. Із кузова оперативно вивантажили техніку, яка зовні дуже нагадувала сучасні геодезичні прилади й портативні сканери….
