Чоловік вирішив розпорядитися моєю машиною без дозволу, але один дзвінок змінив ситуацію

Панічна атака накривала його з головою. Він кинувся до своєї куртки, витяг мобільний тремтячими, мов холодець, пальцями й набрав номер сестри. Гудки тягнулися безкінечно довго.

Нарешті на тому кінці пролунав бадьорий щебетливий голосок:

— Так, Сергійку, ми вже багажник завантажили, уявляєш? Мама три валізи набрала, ледве запхали. Зараз у навігатор заб’ємо адресу і…

— Стій! — загорлав Сергій таким диким голосом, що за вікном із гілки впала ворона. — Нікуди не їхати, витягуйте речі!

— Сергію, ти чого кричиш? — здивувалася Світка. — Щось сталося?

— Наталя в поліцію заявила, машину в розшук подала й мене співучасником зробила! — Чоловік скакав коридором, плутаючись у штанинах. — Кидайте машину, зараз усіх пов’яжуть! Нас посадять, Світко!

На тому кінці запанувало важке уривчасте дихання. Вочевидь, слухавку перехопила Галина Петрівна.

— Сергію, що за дурні жарти? — прогуркотів бас свекрухи.

Цей голос зазвичай зносив дрібні споруди й ламав людську волю.

— Яка поліція? Ми на курорт їдемо!

— Мамо, пригальмуй коней! — белькотів герой-родич, сповзаючи по одвірку в позі поваленого гладіатора. — Повертайте машину негайно!

Сергій відключився й подивився на дружину очима побитого собаки, який щойно зрозумів, що згриз не той капець.

— Вони їдуть! — прошепотів він сухими губами. — Наталю, набери черговому, скажи, що машина знайшлася!

— Як тільки ключі лежатимуть на цій тумбочці… — Наталя постукала пальцем по дерев’яній поверхні. — Тоді я, так і бути, виявлю процесуальну поблажливість. Але до цього моменту ти числишся ватажком банди автовикрадачів!

Минуло рівно 20 хвилин. За цей час Сергій устиг тричі збігати в туалет, випити два склянки води й спробувати сховати домашні капці під диван, ніби вони могли бути речовими доказами.

У двері подзвонили…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇