Чому після похорону все село почало перешіптуватися про те, що знайшли в господарстві вдови
Молодший виконавець повільно потягнувся до пояса й відстебнув клапан чорної кобури. Повітря прорізав різкий, сухий тріск електричного розряду. Між металевими контактами електрошокера проскочила товста синя іскра, сильно запахло озоном. Бурун не зрушив ані на міліметр, лише щільніше притиснув порвані вуха до голови.
— Стріляй, якщо тварина кинеться, — нервово кинув Руслан, відступаючи на безпечний крок назад. — Це агресивний собака, він становить пряму загрозу працівникам при виконанні.
Олена сперлася брудними долонями об гарячу землю й повільно підвелася на ноги. Кров на розбитих колінах швидко змішалася з в’їдливим дорожнім пилом.
Вона поклала тремтячу долоню на жорсткий загривок Буруна. З боку траси раптом почувся надсадний рев автомобільного мотора. На вузьку сільську вулицю на величезній швидкості вилетів старий, деренчливий ВАЗ Юрія Коваленка. Слідом за ним, завиваючи сиреною, нісся службовий поліцейський УАЗ із синьою смугою.
Машини різко загальмували просто біля розчахнутих воріт, піднявши стіну щільного піщаного пилу. Грюкнули важкі металеві дверцята. Юрій вбіг на подвір’я першим, важко дихаючи. Його краватка збилася набік, широкий лоб блищав від рясного поту.
У високо піднятій руці юрист стискав аркуш білого паперу з яскравою синьою печаткою. Слідом за ним важко крокував слідчий Кравець у своїй незмінній зім’ятій сорочці з коротким рукавом.
— Стояти на місцях! — голос слідчого потужним луною відбився від цегляних стін будинку. — Виконавчі дії негайно припинити. У нас на руках свіжа ухвала районного суду.
Кравець підійшов упритул до зблідлого клерка й безцеремонно вихопив із його рук пластиковий планшет. Юрій простягнув приголомшеним виконавцям судовий документ. Щільний папір голосно зашелестів на гарячому степовому вітрі. Виконавці опустили електрошокер, вчитуючись у строгий машинописний текст.
— Суддя наклав повну заборону на відчуження майна до завершення кримінального розслідування, — юрист із явною насолодою спостерігав, як стрімко сіріє обличчя Ткаченка. — Заводські логи з процесора підтвердили факт навмисного шкідництва. І найголовніше — у логах прописані приховані IP-адреси, з яких віддалено активувався протокол знищення вузлів.
Слідчий дістав із задньої кишені штанів сталеві кайданки, але не став їх надягати. Метал тьмяно зблиснув під променями палючого сонця.
— Ці IP-адреси дуже схожі на банківські підмережі, Ткаченко, — Кравець важко зітхнув, прибираючи планшет під пахву. — Я просто зараз ініціюю виїмку серверів у вашому відділенні. Якщо знайдемо збіги — підете як співучасники. А поки що — геть з опечатаної території…
