Фатальна помилка доньки, яка не знала, ким насправді працює її мати

– Потім віддам господареві. Він купив його на аукціоні, хоче в кабінет.

Мама підперла щоку рукою й слухала. Вона це любила — коли хтось розповідає про роботу, не поспішаючи. Я це знала про неї завжди.

Ми їли, говорили про різне — не про те, що важливе, а про те, що довкола. Про квітень, про погоду, про те, що цього року рано потеплішає. Про те, що мама хоче поставити квіти на балконі. Павло сказав, що в нього у дворі вже вилізло перше листя.

У якийсь момент мама встала й пішла на кухню по щось, що забула. Павло провів її поглядом. Потім повернувся до мене.

– Вона добре готує, – сказав він.

– Так, – сказала я. – Завжди добре готувала.

Ми трохи помовчали.

Мама повернулася з маленькою хлібницею, поставила на стіл і знову сіла. Глянула на нас обох. Я не встигла прочитати, що було в неї на обличчі, — вона вже опустила очі в тарілку.

Але я бачила…