Історія про те, чому ніколи не можна ображати чужих матерів

1997 рік. Околиці великого міста. Кортеж бандитів заради забави зіштовхнув із траси стареньку легкову машину.

Жінка за кермом загинула, а справу поспіхом закрили за три дні. Але вбивці припустилися фатальної помилки, бо не знали найголовнішого. Син загиблої був професійним випробувачем важких вантажівок.

Він вирішив, що якщо закону тут немає, судитиме їх винятково фізика. Він перетворив списаний тягач на непробивний броньований таран. І рівно через дев’ять днів виїхав на своє останнє полювання.

Жовтень 1997 року. Один із північних регіонів. Головна траса в ті суворі часи жила за законами глухого лісу.

Правий був лише той, у кого більше заліза й нахабства. Того дощового вечора трасою мчав кортеж кримінального авторитета Сашка Грека. Три чорні позашляховики охорони й броньований лімузин у самому центрі.

Вони впевнено йшли зустрічною смугою, розтинаючи нічну темряву ксеноном. Усередині розкішного салону гриміла музика й лилося дороге шампанське. Бандити святкували вдалу угоду, почуваючись справжніми королями життя.

У цей самий час попереду, правою смугою, повільно їхала старенька машина. За кермом сиділа 58-річна Ольга Петрівна, скромна вчителька на пенсії. Вона поверталася з дачі, везучи мішки з картоплею, щоб пережити наближення зими.

Машина, важко перевантажена врожаєм, насилу тримала дорогу під проливним дощем. Кортеж наздогнав її майже миттєво. Охорона почала агресивно блимати дальнім світлом і сигналити, вимагаючи забратися з дороги.

Але перелякана літня жінка просто розгубилася. Праворуч було розкисле брудне узбіччя, а ліворуч щільним потоком ішли зустрічні машини. Подітися їй було зовсім нікуди.

Грекові, якому відверто набридло плентатися за тихоходом, ліниво кинув у рацію команду. «Навчіть її їздити, просто підштовхніть». Наказ боса виконали з неприхованою радістю.

Головний позашляховик із масивним кенгурятником сильно вдарив легковик у задній бампер. Потім він різко бортонув малолітражку просто в ліве крило. Легку машину миттю закрутило на мокрому слизькому асфальті.

Шансів утримати керування в жінки просто не було. Машина вилетіла з траси, тричі перекинулася в повітрі й упала в глибокий яр, перетворившись на купу металу. Кортеж після цього навіть не зупинився.

З вікна лімузина, що віддалявся, лише вилетіла порожня пляшка. «Гарно пішла», — весело засміявся хтось у радіоефірі. Вони поїхали далі в теплу сауну, певні, що це просто дрібна ДТП.

Унизу, в розчавленій ущент машині, повільно вмирала Ольга Петрівна…