Він переховувався в підвалі будинку солдата, аж поки одного разу не виявив за шафою таємну кімнату

— Юрист сказав, що перевіряльники поки збирають матеріали, — промовила вона. — Офіційного виклику немає.

— Тоді чому я сиджу під твоїм будинком?

— Бо твій батько велів зникнути раніше, ніж виклик з’явиться.

— Він щось передав, крім наказів?

Марина дістала з кишені складений аркуш. На ньому рукою батька було написано ім’я нового юриста й час завтрашнього дзвінка. Ні адреси, ні плану виїзду не було.

Максим зім’яв аркуш, потім розправив і поклав біля тарілки. Йому хотілося сказати, що батько ніколи не кидав розпочатого. Але дві доби мовчання вже були відповіддю, якій важко придумати зручне пояснення.

— Павло знає про мене? — спитав він.

Марина застебнула пальто до самого коміра.

— Про тебе — ні. Роботу він зі мною майже не обговорював. До від’їзду знімав різні матеріали разом з Олексієм Орловим.

Ім’я Олексій Максим чув раніше. Побратим Павла раніше працював із ним у невеликій редакції, а після початку служби вони підтримували зв’язок. За словами Марини, Олексій забирав частину фотоматеріалів і іноді приїздив до будинку по плівку.

— Що саме вони знімали?

— Не знаю. Павло не називав тему, доки матеріал не був закінчений. Потім щось зірвалося, і він узагалі перестав про це говорити.

Максим поклав ложку. Він чекав, що Марина додасть щось заспокійливе, але вона мовчки підвелася.

— Раніше ти казала, що він знімав звичайні входи для редакції.

— Я казала те, що знала. І те, у що хотіла вірити…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇