Мій рік в Азії: до яких традицій місцевих дівчат хлопець виявився абсолютно не готовим

— У Китаї, коли пара вирішує одружитися, чоловік має купити квартиру. На своє ім’я, але це буде наша спільна власність. Це показує, що ти налаштований серйозно.

Я мовчу, не розуміючи.

— Квартира в Пекіні коштує приблизно ¥5,000,000 за двокімнатну в пристойному районі. Це близько $700,000. Плюс треба зробити ремонт…

— Шуїн, ти зараз серйозно?

— Звісно! Це нормально в Китаї. УСІ так роблять.

— Я не можу купити квартиру за мільйон доларів! У мене немає таких грошей!

— Тоді можеш узяти іпотеку. Перший внесок — ¥1,500,000, решта в кредит.

Це $200,000. Величезна сума для першого внеску.

— Шуїн, ми зустрічаємося три місяці…

— І що? Якщо ти мене любиш, ти маєш бути готовим до цього!

— Але я… я не можу…

Вона холодно подивилася на мене:

— Значить, ти несерйозний. Значить, ти просто граєшся зі мною.

— Я не граюся! Просто в моїй країні не заведено…

— Мені байдуже, що заведено у твоїй країні! Тут Китай! І якщо ти хочеш бути зі мною, ти маєш дотримуватися наших правил!

Ми розійшлися через два дні.

Реальність: це не Таїланд і не В’єтнам

Багато хлопців-іноземців їдуть в Азію з уявленням, що там дівчата захоплюватимуться ними просто за те, що вони європейці. Може, в деяких країнах це й працює. У Таїланді, В’єтнамі, Камбоджі, на Філіппінах — там справді багато дівчат раді іноземцеві, готові йти на компроміси, готові адаптуватися.

Але Китай — це не та країна.

Китай зараз — друга економіка світу. Рівень життя у великих містах вищий, ніж у провінційних містах моєї батьківщини. Зарплати в IT, фінансах, маркетингу — на західному рівні. Китайська дівчина з Пекіна чи Шанхаю не мріє «вирватися з бідності» з іноземцем. Вона добре живе і без нього.

Ба більше, вона ЗНАЄ свою цінність. Вона бачить, що на неї претендують десятки хлопців. Вона розуміє демографію. І вона обиратиме не просто «хорошого хлопця». Вона обиратиме того, хто: