Мій рік в Азії: до яких традицій місцевих дівчат хлопець виявився абсолютно не готовим

• Купить квартиру (або принаймні зможе платити за дорогу іпотеку).
• Даруватиме дорогі подарунки на всі свята (а їх багато).
• Повністю прийме китайську культуру.
• Поважатиме її сім’ю і вкладатиме в неї гроші.
• Не критикуватиме Китай.
• Підлаштується під її вимоги.

Для іноземця тут немає жодних бонусів. Радше навпаки — додаткові складнощі.

Що я зрозумів за рік

Я не хочу сказати, що всі китайські дівчата погані. Вони не погані. Вони просто… інші. Занадто інші для мене.

Я зрозумів, що хочу партнера, а не принцесу, якій треба прислуговувати. Я хочу стосунків на рівних, де обоє йдуть на компроміси, а не одностороннього пристосування. Я хочу дівчину, якій цікава моя культура, а не тільки її власна. Я хочу будувати щось разом, а не доводити свою фінансову спроможність на кожному кроці.

Китайських дівчат виховують у культурі, де жінка — це цінність, яку треба заслужити. Дорого заслужити. І постійно підтверджувати своє право бути поруч. Для когось це, може, й підходить. Для мене — ні.

За місяць я повернувся на батьківщину. Зараз зустрічаюся зі співвітчизницею. Так, вона теж іноді вередує. Так, у нас бувають сварки. Так, вона теж хоче уваги й подарунків. Але ми розуміємо одне одного. Ми говоримо однією мовою — не лише буквально, а й культурно. Ми можемо разом їсти традиційну їжу й не сперечатися про те, їстівне це чи ні. Ми можемо забути про якесь дрібне свято, і це не стане катастрофою.