Мій рік в Азії: до яких традицій місцевих дівчат хлопець виявився абсолютно не готовим

Storium · Читать на русском:

— Ігорю, ти не розумієш. Якщо китайська дівчина хоч трохи симпатична, у неї в WeChat сотні хлопців. Вона може обирати. Вона ЗНАЄ, що може обирати. І вона це використовуватиме.

— Але ж я іноземець, — кажу. — Для них це екзотика, інтерес…

Ван гірко всміхнувся:

— Ти не в Таїланді, друже. Не у В’єтнамі. Китай зараз — друга економіка світу. Тут рівень життя виріс у рази за останні 20 років. Дівчата у великих містах розпещені. Їм потрібен не просто іноземець. Їм потрібен БАГАТИЙ іноземець. Або ДУЖЕ багатий китаєць.

Я не хотів вірити. Але що далі зустрічався з місцевими дівчатами, то більше переконувався.

Історія друга: Мей і культ свят

Мей я зустрів через три місяці після приїзду. Вона була іншою — спокійною, освіченою, з хорошою роботою. Ми говорили про книжки, фільми, подорожі. Я подумав: «Ось вона, справжня. Не така, як решта».

Ми почали зустрічатися. Перший місяць був прекрасним. А потім почалися свята.

Спочатку було Свято середини осені (Свято Місяця). Мей за тиждень почала мені пояснювати, як це важливо для китайців, які місячні пряники треба купити, кому їх дарувати, яких ритуалів дотримуватися.

— Ігорю, ти МУСИШ подарувати місячні пряники моїм батькам. Це традиція!

— Добре, без проблем.

— І не які-небудь! Потрібні з певної кондитерської, вони коштують ¥800 за коробку.

Я купив. Думав, ну гаразд, один раз.

Потім був День самотніх (11 листопада). Мей пояснила, що хоча це день самотніх людей, пари теж його відзначають, даруючи подарунки.

— Які подарунки?

— Зазвичай щось значуще. Прикрасу, наприклад. Або телефон.

— Мей, у тебе ж є телефон…

— Але ж нова модель щойно вийшла! Це ж свято!

Я не купив телефон. Ми посварилися. Потім помирилися.

За місяць — День двох дванадцяток (12.12), ще одне «свято шопінгу». Потім Новий рік за західним календарем. Потім китайський Новий рік.

Для китайського Нового року Мей склала цілий список вимог: