Мільйонер прийшов додому з трояндами для дружини, але покоївка зупинила його біля дверей і попросила спершу дещо побачити

Вони спустилися службовими сходами й через коридор пройшли до гаража східного крила. Там стояла машина Степана, стара й настільки непримітна, що на неї навряд чи звернули б увагу.

— Галино, ти з нами, — сказав Андрій.

Вона розгубилася.

— Але якщо мене не буде, ваша дружина одразу зрозуміє…

— Ти бачила надто багато. І зберегла те, що вони хотіли знищити. Коли справа дійде до суду, ти будеш найважливішим свідком. Я не залишу тебе тут, щоб вони з тобою розправилися.

Галина дивилася на нього зі сльозами. Тепер вона плакала не від страху, а від подиву: надто давно ніхто не ставився до її життя як до чогось важливого.

Ольга взяла її за руку.

— Поїдьмо. Будь ласка.

Галина мовчки кивнула. Степан відчинив гаражні ворота й побажав їм щасливої дороги. Але перед від’їздом додав:

— У зошиті Ольги вам трапиться одне ім’я. Воно там повторюється. Прочитайте уважно, коли будете в безпеці. І ще: Галина прийшла у ваш дім не просто працювати. Вона виконувала обіцянку, яку колись дала біля могили. Це пов’язано з вашою родиною.

Андрій хотів розпитати його, але дворецький похитав головою.

— Вона сама пояснить. Не мені розповідати замість неї…