Мільйонер прийшов додому з трояндами для дружини, але покоївка зупинила його біля дверей і попросила спершу дещо побачити
Машина їхала темними проспектами з вимкненими фарами. Андрій вів, дослухаючись до власного важкого серцебиття. На задньому сидінні Ольга не випускала Галининої руки, а та дбайливо гладила її по волоссю. Між ними була близькість, яку неможливо створити одним добрим словом у хвилину небезпеки.
Вони дісталися невеликої квартири Андрія в іншому районі. Світлана не знала про її існування. Там Ольга майже відразу заснула, затиснувши в долоні повернений бабусин браслет. Уже не треба було думати, що батько колись сам відібрав його в неї.
Галина повернулася до вітальні. Андрій приготував дві чашки чаю, і вони сіли одне навпроти одного за маленький круглий стіл біля вікна.
— Слова Степана не йдуть у мене з голови. Чому він заговорив про обіцянку? Що пов’язує тебе з нашою родиною?
Галина довго збиралася з силами. Потім попросила:
— Дозвольте мені почати здалеку. Інакше ви не зрозумієте. Стільки років мовчала, що тепер боюся розповісти не так.
Коли її син був маленьким, вони з чоловіком жили у віддаленому районі міста. Іван працював на фабриці, Галина брала прибирання в чужих домах. Грошей ледь вистачало, але, згадуючи ті роки, вона насамперед говорила про щастя. Вони були разом, у них ріс син, і цього тоді здавалося досить.
Одного разу на вуличному ярмарку Галина відволіклася, розраховуючись за покупки. Обернулася — сина поруч немає. Вона шукала його цілу годину, кликала серед натовпу, не знаючи, куди ще бігти. Потім побачила чоловіка, який ішов до неї з хлопчиком на руках.
— Син сам учепився за його піджак на вулиці, — розповідала вона. — Плакав, кликав маму. Та людина не відмахнулася. Обійшла з ним увесь ярмарок, розпитувала, доки не знайшла мене. Я намагалася дати йому грошей, усе, що могла. Він навіть слухати не став.
Чоловік усміхнувся їй і пояснив: чужих дітей не буває. Якщо одного дня загубиться його власний син, він теж сподіватиметься, що хтось не пройде повз.
Галина подивилася Андрієві в очі.
— Це був ваш батько. Віктор Коваленко…
