Донька приїхала до матері після 10 років розлуки з валізами та дочкою: «Мам, свекруха та чоловік мене вигнали. Сказали, я бомжиха без колу та двору!» Мати зняла окуляри і серйозно подивилася: «Сідайте в машину, зараз вони дізнаються, з ким зв’язалися».

— Ти готувалася.

Роботу вона знайшла за два місяці після переїзду. Невелика логістична компанія, посада керівниці відділу. Не гучна, не блискуча, але чесна. На співбесіді директор спитав, чому вона пішла з попереднього місця. Олеся відповіла:

— Змінилися обставини.

Він не став копирсатися в чужій рані. І це здалося їй добрим знаком.

Злата пішла до другого класу. Дідуся вона тепер іноді залишала вдома. Не завжди, але іноді. Олеся помічала це й не коментувала. Деякі перемоги не можна хвалити вголос, щоб не злякати.

Роман з’явився в житті доньки поступово. Спочатку зустрічі відбувалися через адвокатів, раз на два тижні, на нейтральній території. Потім Злата сама сказала, що хоче привітати тата з днем народження. Олеся відвезла її. Не залишилася, не контролювала кожну хвилину, просто відвезла й потім забрала.

Марта Андріївна дізналася вже після.

— Ти правильно зробила.

— Він її батько, — сказала Олеся. — Добрий, поганий — коли виросте, вона сама розбереться. Але я не маю вирішувати за неї всі почуття.

Марта Андріївна подивилася на доньку.

— Ти змінилася.

— Ти теж.

— Ні, — сказала мати після паузи. — Просто тепер ти бачиш те, чого раніше не помічала.

Щонеділі вони приїздили до Марти Андріївни майже завжди. Це не було оголошено сімейною традицією, ніхто урочисто не закріплював день і час, але тиждень сам починав тягнутися до недільного обіду. Олеся привозила щось до столу. Злата насамперед ішла до Левка. Кіт зустрічав її без явного захвату, але потім усе одно лягав неподалік і залишався поруч, поки вона була в квартирі.

Тарас Вікторович учив Злату грати в шахи. Робив це терпляче, пояснюючи не тільки ходи, а й сенс. Злата була складною ученицею: її цікавили не правила, а причини.

— Чому кінь ходить криво?

— Не криво, а буквою.

— А чому ферзь сильніший за короля, якщо король важливіший?

— Сильніший і важливіший — різні речі, — пояснював Тарас Вікторович. — Ферзь робить більшу роботу. Король дає грі сенс.

— Хто тоді головніший?