Перед весіллям батько таємно встановив камеру в машину нареченого, і запис змінив усе

Даніїл без паузи усміхнувся.

— Хочу краще розуміти, чим живе родина моєї майбутньої дружини.

Слова прозвучали майже ідеально. Настільки ідеально, що від них стало не по собі.

Пізніше, вже після вечері, Григорій стояв у кабінеті біля вікна і помітив Даніїла у дворі. Той говорив телефоном. Спочатку усміхався, потім його обличчя різко змінилося, стало холодним і чужим.

— Ні, ще рано, — промовив він тихо. — Вона мені повністю довіряє.

Далі Григорій не розчув. Даніїл підвів голову, побачив силует у вікні й одразу обірвав розмову. За хвилину він знову з’явився у вітальні з тією самою бездоганною усмішкою.

— Щось сталося? — запитав Григорій.

— Ні, робота, — надто швидко відповів той.

Після цього тривога вже не відпускала. З кожним днем Григорій помічав дедалі більше дивних деталей. Даніїл розпитував Леру, де лежать папери щодо компанії. Кілька разів ніби між іншим заводив розмову про нерухомість, страхування, рахунки.

Одного разу сімейний водій випадково побачив, як майбутній зять фотографує документи, залишені на столі в кабінеті. Коли Григорій спробував розповісти про це доньці, Лера спалахнула.

— Тату, ти просто не хочеш мене відпускати.

— Я не про це.

— Саме про це, — з болем сказала вона. — Даніїл мене кохає.

— Я не стверджую протилежного…