Повернувшись із роботи, жінка попросила сина вийти. Але його несподіване «Я вже бачив» змусило її насторожитися
Півтора року Андрій зустрічався з іншою жінкою. І весь цей час, схоже, розповідав їй про майбутнє, в якому збирався піти з сім’ї далеко не з однією дошлюбною квартирою. Вранці Микола Петрович приїхав раніше восьмої.
Оксана провела батька до кабінету. Він поклав на стіл теку з витягом про право власності, договорами на ремонт, рахунками й банківськими переказами. «Андрій уночі не повертався?» — «Ні».
«Дзвонив?» — «Один раз». Микола Петрович перегорнув папери. «Дім мій».
«Основні роботи оплачував я. Якщо Андрій купував якісь дрібниці, нехай доводить. Це не робить його власником». — «Марині він казав, що отримає половину».
Батько похмурнів. «Отже, півтора року будував плани на чужу нерухомість». Оксана відвела очі.
«Сьогодні поговори з юристкою Тетяною Романенко. Нічого не вирішуй на емоціях». — «Ти думаєш, він піде до кінця?» — «Людина, яку спіймали з коханкою, першою заговорила про дім».
«Я б не розраховував на шляхетність». Після обіду Оксана сиділа навпроти Тетяни Олегівни Романенко. 42-річна юристка вислухала її й поставила кілька запитань.
«Дім вам дарували? Продавали? Частку оформлювали?» — «Ні». — «Тоді ділити нічого. Власник — Микола Петрович».
«Реєстрація Андрія за адресою не створює права на частку». — «Він говорить про вкладення». — «Нехай підтверджує конкретні витрати».
«Навіть доведені витрати самі собою не перетворюють чужий дім на спільну власність». Оксана видихнула. «А його однокімнатна квартира?» — «Якщо придбана до шлюбу, вона залишається його особистим майном».
«Я цього й не оскаржую». Тетяна зробила позначку. «Тепер Кирило».
«Ви хочете обмежити спілкування батька із сином?» — «Ні. Кирило його любить. Але я не хочу, щоб дитина залишалася сама з Валентиною Григорівною».
«Вона просила його приховувати від мене зраду Андрія». — «Це розумно, якщо ви не перетворюєте заборону на покарання. Батькові бачитися з сином не перешкоджайте».
Секретарка принесла конверт від представника Андрія. Усередині лежав проєкт вимог. Оксана прочитала першу сторінку й завмерла.
Чоловік пропонував визначити місце проживання Кирила з ним. «Що там?» — спитала Тетяна. Оксана передала папери.
Юристка швидко переглянула текст. «А ось і тиск. Крім питання про сина, Андрій вимагав поділити заощадження, автомобіль і врахувати значні вкладення в сімейне житло».
«Він справді хоче забрати Кирила?» — «Поки бачу торг. Судитимемо за діями». Телефон Оксани задзвонив.
Андрій. «Отримала?» — спитав він замість привітання. «Так».
«Тоді давай без скандалів. Дім залишається тобі. Кирило живе зі мною».
«Машину і гроші ділимо». Оксана не відразу знайшла слова. «Ти пропонуєш залишити мені дім мого батька в обмін на сина?» — «Не чіпляйся до формулювань».
«Я пропоную домовитися». Тетяна написала на аркуші: «Нічого не обіцяти».
«Усі пропозиції надсилай через юристів», — сказала Оксана. «Уже сховалася за адвоката?» — «Просто перестала обговорювати долю дитини як купівлю меблів».
«Ти цілими днями працюєш. У мене мама вільна і готова займатися Кирилом». Оксана розлютилася.
«Та сама мама, яка вчила його приховувати твою коханку». Андрій різко відповів: «Тільки спробуй влаштувати з цього виставу в суді».
«Я нічого влаштовувати не збираюся. Але сина жінці, якій зараз не довіряю, ти сам пропонуєш передати на щоденну опіку». Він скинув виклик…
