Ранковий візит свекра до дому молодят закінчився шоком

— Дев’яте. Якщо з’явиться дитина, її походження буде підтверджене перевіркою.

Ця фраза вдарила по ній особливо бридко. Вона зблідла, але Кирило Степанович не зупинився.

— Десяте. Мої розпорядження виконуються негайно.

Ліза озирнула всіх, чекаючи, що зараз хтось розсміється і скаже: «Та це ж розіграш». Але обличчя залишалися серйозними.

— Сьогодні я роблю виняток, — додав свекор. — Ти встала пізніше за загальний підйом, вийшла в халаті й не приготувала сніданок. У перший день це допускається. Із завтрашнього ранку поблажок не буде.

— А якщо я відмовлюся жити за вашими правилами? — спитала Ліза.

— Тоді підеш із дому. Або приймеш наслідки.

Вона спробувала всміхнутися.

— Наслідки? Замкнете мене в підвалі?

Усмішка зникла, коли вона зустрілася з його важким поглядом.

— Іди вдягнися. Після сніданку вийдемо на майданчик. Твою фізичну форму треба приводити до ладу.

Того дня Ліза майже не сідала. Спочатку Кирило Степанович повів її займатися і ганяв до тремтіння в ногах. Потім вона допомагала Ірині Павлівні на кухні, розбирала пакети, мила посуд, їздила з нею по продукти, поверталася, знову щось чистила, різала, складала.

Надвечір вона дісталася спальні й упала на ліжко без сил. Але сон не йшов. З дитинства Ліза була людиною нічною: що пізніше ставало, то ясніше працювала голова. Вона крутилася, дивилася в темряву, слухала, як за стіною стихає дім, і нарешті потягнулася по ноутбук.

Вона надягла навушники, увімкнула фільм і навіть не подумала, що тонка смужка світла помітна під дверима.

За кілька хвилин двері розчахнулися так різко, що Ліза здригнулася. На порозі стояв Кирило Степанович…