Ранковий візит свекра до дому молодят закінчився шоком

Артем обережно взяв її за руку й ледь чутно прошепотів:

— Будь ласка, не зараз.

Кирило Степанович навіть бровою не повів.

— Єлизавето, від сьогодні ти живеш у моєму домі. Отже, будеш дотримуватися встановлених тут правил.

Він говорив рівно, без поспіху, ніби зачитував давно затверджений порядок.

— Перше. Відбій о десятій вечора. Підйом о шостій ранку в будні, о пів на восьму у вихідні.

Ліза спершу вирішила, що недочула.

— Друге. У цьому домі кожен має обов’язки. За сніданки відтепер відповідаєш ти.

Кирило Степанович підняв палець, не дозволяючи перебити себе.

— Третє. За стіл сідаємо разом. Їсти можна лише у встановлений час. Перекуси, їжа наодинці й самовільні чаювання заборонені.

Ірина Павлівна стояла нерухомо. Артем мовчав.

— Четверте. Тридцять відсотків зарплати ти віддаєш у спільний сімейний фонд.

Ліза різко повернулася до чоловіка, але він уперто дивився в підлогу.

— П’яте. Вранці виходити з кімнати можна лише повністю вдягненою, зачесаною і в пристойному вигляді.

— Шосте. Якщо ти перебуваєш удома і Ірині Павлівні потрібна допомога, ти допомагаєш без нагадувань.

Він продовжував перелічувати, ніби не помічав, як у Лізи змінюється обличчя.

— Сьоме. Вільний час — дві години на день. Одна година вранці, одна ввечері.

— Восьме. Фізичні заняття обов’язкові. Перший час я особисто простежу за твоєю підготовкою.

Ліза вже не знала, сміятися їй чи кричати…