Свекруха наполегливо вимагала продати мою дошлюбну квартиру. Сюрприз, який чекав на мене під час знайомства із сусідами знизу

Або запустити улюблену сльозливу мелодраму про складні стосунки дівчини й трьох братів на осінньому ранчо. Та що завгодно можна було ввімкнути. Відірвавшись, нарешті, від вітальні, Катя знову прослизнула на кухню й відчинила холодильник.

І перелякано прикрила його, бо в очах незвично зарябіло від яскравих упаковок, банок і пакетів. У великій світлій ванній теж було дивовижно, привабливо й різнобарвно. Її, чиї останні роки частково минули в чергах за талонами на цукор і пральний порошок, таке достаття навіть налякало.

— Вітю, чим ти, власне, займаєшся? — спитала вона чоловіка, який виходив ненадовго. — А, ти все-таки вирішила придивитися до мене краще?

— Це означає, ти приймаєш мою пропозицію? — усміхнувся він. — Ну, я навіть не знаю, Вітю, а ти кохаєш мене? — раптом спитала Катя.

— Ну, звісно, кохаю, — знизав Віктор плечима. Вони одружилися. Катя переїхала до Віктора, і потяглися спокійні, благополучні й ситі дні та вечори.

У неї було все необхідне, щоб почуватися впевнено й комфортно, і навіть понад те. Вони з’їздили на розкішний закордонний курорт. Катя навчилася водити машину, оплатила ремонт батьківської квартири, набила шафи гарними речами.

Загалом, у неї було все, крім одного — розуміння, чи можна назвати все це щастям. «З жиру казишся, недолуга!» — казали їй. «Дитина тобі потрібна, тоді вся дурня з голови сама вилетить».

Із цим твердженням Катерина була згодна. Дитину вони з Віктором хотіли. Але, попри всі бажання й зусилля, нічого не виходило.

— Вітю, слухай, тут така справа, поки в мене відпустка, мені треба сходити в гори, підтвердити свій розряд, розумієш? Це важливо для мене, — заговорила Катерина з чоловіком після довгої підготовки. До захоплення дружини Віктор від самого початку поставився з чемним подивом.

— Катю, ти чудово знаєш, я проти того, щоб ти продовжувала цим займатися, — відповів Віктор. — Це невиправдано небезпечно й зовсім не пасує жінкам. Крім того, на висоті у всіх вас розвивається стійка гіпоксія, та й гірські фізичні навантаження надовго порушують гормональний баланс.

— А ці вимушені ночівлі на холодній землі… А ми ж хочемо дитину. — Вітько, де ти набрався цих дурниць?

Це ж цілковита нісенітниця, — вразилася Катя. — Це не дурниця й не нісенітниця. Я консультувався зі спеціалістами.

Якщо тобі потрібні навантаження, ходи в басейн або на фітнес, будь ласка. — Знаєш, Вітю, ти мене, звісно, вибач, але я сама вирішуватиму, яким спортом мені займатися, — розсердилася Катя. — Я й так через тебе майже відмовилася від альпінізму.

Але цього разу я мушу поїхати, інакше я втрачу розряд, який мені нелегко дістався. А якщо я втрачу розряд, я остаточно втрачу…