Військові знайшли покинутий корабель — але всередині виявилося щось неможливе

Виявилося, що Сомов зовсім не тікав від появи військових. Насправді він їх дуже чекав.

Йому були потрібні саме незалежні військові, а не місцева берегова охорона чи міська поліція. Бо він чітко розумів, що цивільні структури в цьому регіоні можуть бути давно й надійно скомпрометовані. Випадковий і плановий військовий патруль, не пов’язаний ні з ким із його ворогів, був для нього єдиним реальним шансом.

Саме тому він спеціально спустив за борт мотузяну драбину. Спеціально залишив на столі свіжий теплий кухоль. І спеціально залишив на видному місці ту коротку записку.

Але коли він побачив, що разом із військовими на борт піднялися підозрілі люди в цивільному, все змінилося. Це були люди, яких він зовсім не знав, але які з’явилися надто вже швидко. Ті самі люди, які одразу цілеспрямовано пішли в трюм, ніби за знайомою адресою, змусили його все зрозуміти.

Він усвідомив, що його знову викрили, і тому негайно пішов. Він зник через заздалегідь підготовлений таємний вихід у кормі на маленькому гумовому човні, якого ніхто не помітив із патрульного катера. Документи так і залишилися лежати на покинутому кораблі.

Ці дивні люди в цивільному швидко й професійно їх забрали. Уся ця історія, здавалося б, на цьому назавжди закінчилася. Але Сомов був напрочуд педантичною людиною і блискучим аналітиком.

І в нього завжди був напоготові запасний план «Б». Ті 18 сторінок, які отримав здивований Третьяков, були лише малою копією. Це була одна з кількох цифрових частин, розміщених на захищених серверах із відкладеним надсиланням.

Якщо Сомов не скасовував таймер особисто, то зібрані файли надсилалися потрібним адресатам повністю автоматично. Вони масово розсилалися незалежним журналістам і великим екологічним організаціям. А також потрапляли до кількох серйозних європейських відомств….