«Таня вийшла зі школи й ЗНИКЛА». Він увесь час був поруч

Ну давайте вип’ємо! За доньку вип’ємо, за Танюшку! Танюшко, бажаю тобі здоров’я і щастя, Танюша! У Танюшки перший справжній день народження з гостями й подарунками. Їй виповнився цілий рік.

Поруч мама Ніна, а довкола така гомінка компанія. Тут зібралися і друзі, і рідня. Усе це відбувається в невеликому містечку Жердєвка в нашій області.

Далі Танюшка зростатиме. І ось їй уже тринадцять років. Надворі квітень 2011 року.

Таня Каширіна вийшла зі школи, а потім просто зникла. І вся рідня, усі друзі кинулися шукати Танюшку. А серед них був чоловік, який точно знав, куди і як зникла Таня, але мовчав.

Ця людина розкриє таємницю лише вісім років потому.

— Ніно, а ви пам’ятаєте сам день, коли зникла Таня?

— Ну звісно, це було 8 квітня 2011 року. Я тоді була на роботі в столиці.

Мені зателефонував мій чоловік. Час був приблизно п’ята година вечора. Він подзвонив і каже, що Таня не прийшла зі школи.

Ось та сама школа, в якій Таня навчалася в сьомому класі. Вона вийшла після уроків, як завжди, десь о другій годині дня разом з однокласницею Ірою.

— Ми просто так балакали ні про що, так і йшли. Не було нічого підозрілого, усе було як завжди. Я звернула додому на свою вулицю, а вона пішла далі.

Таня додому зазвичай ходила пішки. Вона жила в районі з приватними будинками. Це цілком благополучний район, де всі одне одного знають.

Бабуся зварила на обід суп і кашу. Чекала її, чекала, а дівчинки все нема й нема. Кажу: «Господи Боже мій, як це не прийшла зі школи?». Ну от її немає.

Чоловік каже, може, вона десь затрималася з подругами. Я почала дуже хвилюватися й обдзвонювати її друзів.

— А це незвично для неї було, так?