Військові знайшли покинутий корабель — але всередині виявилося щось неможливе

Їх там було справді дуже багато. Третьяков із неприхованою цікавістю запитав: «Що це були за документи?». Воронов у відповідь лише повільно похитав головою.

«Я встиг побачити тільки верхню обкладинку однієї з таких папок. Там було надруковано назву компанії, якої я зовсім не знав. А нижче йшов довгий список різних портів».

Там значилися північні порти, європейське узбережжя й віддалені термінали. І поруч із кожною назвою порту стояли конкретні дати й суми. Це були неймовірно великі суми грошей.

Це був далеко не просто старий покинутий корабель. Це був величезний, добре законспірований плавучий архів. Хтось роками кропітко й таємно збирав неспростовні докази.

І цей хтось надійно сховав їх там, де їх було найважче знайти. Просто посеред бурхливого відкритого моря. На старому судні, якого офіційно просто не існувало в природі.

Тепер залишалося тільки одне невирішене питання. І воно було найголовнішим у всій цій історії. Віктор Сомов безслідно зник у спекотному серпні.

А загадковий «Арктур» знайшли лише в холодному жовтні. Цілих два місяці цей корабель стояв у відкритому морі. Але недопитий кухоль у кают-компанії був іще теплий.

Хтось точно був на борту просто перед самим приходом патруля. І цей хтось поспішно пішов в останню мить. Сомов справді зник, чи Сомов увесь цей час майстерно переховувався?

І якщо він справді був живий, чому він утік саме тоді, коли прийшли військові? Невже він так сильно їх боявся? Чи він чудово знав, що слідом за військовими неминуче прийдуть інші?

Ті самі впливові люди, яких він боявся по-справжньому?