Ворона три місяці сідала на дах однієї машини на штрафмайданчику. Коли розкрили — ПОСИВІЛИ від побаченого

Вера Григорівна відчинила двері майже одразу. Побачила Коваля, потім Галину Данилівну — і обличчя її стало таким самим настороженим, як під час першого візиту.

— Щось нове?

— Можна зайти?

Вона мовчки пропустила їх на кухню. Знову поставила чайник, знову сіла навпроти, але тепер руки в неї тремтіли помітніше.

Коваль не став довго підводити.

— Веро Григорівно, я знайшов вашого чоловіка.

Вона завмерла. Навіть чайник, здавалося, зашумів надто голосно.

— Де?

— В іншому місті. Зараз він у відділку. Дає показання.

— Живий?

— Живий. Стан нормальний.

Жінка притисла долоню до рота. Крізь пальці прорвався короткий звук — не плач, не крик, а щось надломлене, ніби тіло випередило свідомість…