Я мовчки підійшла. Несподівана розв’язка однієї дуже пафосної вечірки
Цей номер належав досвідченому приватному детективу, послугами якого колись користувався її впливовий батько для швидкого вирішення делікатних проблем. Маша кілька хвилин не кліпаючи дивилася на цифри, а потім рішуче натиснула кнопку виклику. «Алло, я вас уважно слухаю», — невдовзі пролунав у слухавці сухий і діловий чоловічий голос.
«Це Марія Соболева, мені потрібна ваша професійна допомога. Дізнайтеся абсолютно все, що тільки можна, про Світлану Ковальову. Де вона зараз живе, де конкретно працює, знайдіть точну адресу її клініки».
«Мені потрібно все, що ви тільки зможете знайти. Обумовлені гроші я переведу на ваш рахунок протягом години», — промовила вона цілком безживним, порожнім голосом. Детектив розуміюче хмикнув і запевнив, що зробить усе в найкращому вигляді.
Маша мовчки відключилася й безсило відкинулася на спинку дерев’яної лавки. Вона й сама до пуття не знала, навіщо їй узагалі знадобилася вся ця докладна інформація. Можливо, у глибині душі вона хотіла приїхати до Світлани й принизитися, зі сльозами випрошуючи прощення.
А може, у ній іще жевріла жалюгідна, зла надія знайти якийсь брудний компромат і помститися за свою ганьбу. Вона й сама тепер зовсім не розуміла своїх справжніх, глибинних мотивів. Приблизно за три дні найнятий детектив надіслав їй дуже докладний і об’ємний звіт.
Маша уважно читала його, сидячи в дешевій орендованій квартирі на самій околиці міста. Вона переїхала сюди спеціально, щоб більше не бачити повних осуду поглядів своїх високопоставлених батьків. Із зібраних документів вона з подивом дізналася, що Світлана не просто успішно очолює профільне відділення великої клініки за кордоном.
Вона виявилася засновницею відомого благодійного фонду, який стабільно оплачував найскладніші операції на серці хворим дітям із украй малозабезпечених родин. Її заможний чоловік, Віктор Залеський, був не просто розважливим бізнесменом, а шанованим меценатом. Він на постійній основі щедро підтримував дитячі будинки й спеціалізовані хоспіси.
Маша повільно перегортала сторінки докладного звіту, і з кожним новим прочитаним рядком їй ставало дедалі гидкіше на душі. Світлана не просто стала по-справжньому успішною й казково багатою. Вона стала ще й неймовірно доброю, світлою людиною.
Саме тією людиною, якою сама Маша ніколи в житті не була і, можливо, вже ніколи не зможе стати. Наприкінці свого звіту детектив від себе дописав один вельми цікавий факт. Виявилося, що Ковальова С.В. приблизно три роки тому особисто приїжджала до їхнього рідного міста.
Вона активно шукала Машу, але так і не змогла знайти. Адже саме в той період дівчина якраз безтурботно поїхала у весільну подорож зі своїм першим чоловіком. Маша перечитала цей неймовірний рядок кілька разів поспіль, не вірячи власним очам.
Свєта сама шукала її кілька років тому. Щоб жорстоко помститися чи просто мирно поговорити?
