Я випадково побачила фото свекрухи на своїй дачі й лише тоді дізналася, що в неї є ключі. Відповідь нареченого виявилася ще дивовижнішою

За ці гроші пропонувалося відшкодувати моральну шкоду, відповісти за умисне заподіяння шкоди здоров’ю простроченою їжею та оплатити працю з благоустрою ділянки. Останній пункт особливо сподобався Марині. Людина викопала чужі півонії, а тепер вимагала гонорар за виконану роботу.

Як підтвердження додали копію довідки з районної поліклініки. Серед нерозбірливих рядків вгадувалися розлад кишківника й порада пити ромашку. Більше нічого вражаючого Марина там не побачила. Між цим папірцем і грізними формулюваннями претензії лежала така прірва, що, читаючи за столом у своєму кабінеті, вона усміхалася дедалі ширше.

Унизу значилося: «Законний представник Савченко». Поруч був телефон. Марина набрала номер.

— Контора адвоката Савченка! — негайно озвався хрипкий бас.

На задньому плані дзенькала ложечка: хтось старанно розмішував цукор у склянці. Представницькість голосу й цей домашній передзвін поєднувалися напрочуд кумедно.

— Добрий день. Отримала вашу претензію. Вікторе, це ж ви? Пашин дядько? Той самий, що торік вклався в піраміду з чудодійними фільтрами для води?

У відповідь запала мовчанка. Секунду тому голос заповнював собою всю слухавку, тепер його власник, схоже, підшуковував нову манеру розмови. У цих родичів напір завжди виходив краще, ніж переконливі доводи.

— Ти розмову не переводь! — нарешті гаркнув Віктор. — Лідці отруту підсунула? От і плати. Не заплатиш — дійдемо до суду, все місто дізнається. У нас докази є. Навіть знімки є, як вона в черзі в поліклініці сиділа!

— Вікторе, ти сам розумієш, що говориш? — Марина зітхнула. — Гаразд, передай своїм довірителям: пропоную зустрітися й домовитися мирно. Завтра, шоста вечора, кафе біля мого дому. Чекаю Пашу й Лідію Степанівну.

Вона говорила спокійно й діловито, ніби призначала звичайну робочу зустріч.

— А якщо вони не прийдуть, поговорю зі знайомим слідчим. Ти ж пам’ятаєш, де я працюю? У будівельному бізнесі без серйозних юристів нікуди. За таку спробу вимагання вони вам улаштують дуже дорогий урок.

У слухавці почулося, як Віктор ковтнув. Коли він заговорив знову, поважний бас змінився переляканим писком:

— Прийдемо. Але від вимог не відмовимося!

Він поспіхом закінчив розмову…