Село стояло майже впритул до лісу. З одного боку до нього підступали темні дерева — старі, густі, ніби вони давним-давно вирішили стерегти людські двори. З іншого боку шуміла швидка річка: навесні вона ставала сердитою...
Марія Степанівна стояла біля дверей кімнати й дивилася, як син поправляє перед дзеркалом комір нового костюма. Богдан сьогодні одружувався, і серце в неї то раділо, то стискалося від тихої тривоги. Вона виростила його сама:...
У родині Дмитра давно звикли вечеряти без Світлани. Ніхто вже навіть не вдавав, ніби це випадковість чи непорозуміння. Але того вечора вона прийшла додому на дві години раніше, ніж зазвичай, і, переступивши поріг, завмерла,...
Роман Дорошенко був певен, що вміє тримати життя в кулаці. У сорок п’ять ця впевненість уже не виглядала такою блискучою, як у молодості, та він чіплявся за неї вперто, майже зло. Дім, фірма, дружина,...
Оксана довго вважала, що застільні жарти про кумів — усього лише грубуваті веселощі, від яких у підпилих гостей червоніють обличчя й гучнішають голоси. За столом хтось неодмінно відпускав масну приказку про кума й куму,...
В останній листопадовий день місто стояло під холодним дощем. Вода стікала по каламутних шибках лікарняних вікон, збиралася на підвіконнях тремтливими краплями й падала вниз, ніби хтось невидимий відлічував останні хвилини. У цокольному поверсі старої...
У їхньому невеликому жіночому відділі Олеся залишалася чи не єдиною, хто досі не встиг вийти заміж. Софію до уваги ніхто не брав: їй щойно виповнилося дев’ятнадцять, і сама вона з веселою впевненістю заявляла, що...
Біль не відступав. Він жив в Олесі, мов жива істота: ворушився, розростався, дряпав зсередини, не даючи вдихнути на повні груди. Іноді Олесі здавалося, що варто їй заплющити очі — і вона побачить цей біль:...
