Фатальна помилка альфонса, який не дочитав до кінця договір купівлі-продажу

Остаточно вона усвідомила це саме тоді, дивлячись на його холодне, чуже обличчя.

Але будинок біля моря вона все одно купить. Тепер уже не для нього. Не заради його мрії. Заради себе. Заради нового життя, у якому їй буде чим дихати.

Зрада чоловіка не змусить її відмовитися від рішення. Навпаки, вона тільки зміцнила її.

Вийшовши з під’їзду й сівши в таксі, Аліна тремтячими руками набрала номер матері.

— Мамо, збирайся. Я зараз заїду по тебе. Мені дуже потрібна твоя підтримка.

До міської квартири вона повернулася вже пізно ввечері. Угода виявилася складною, виснажливою, але успішною. Аліна відчувала страшенну втому, але всередині горів тихий вогонь гордості. Вона змогла. Вона наважилася. Вона зробила крок, який ще недавно здавався неможливим.

У квартирі було темно. Тиша стояла така щільна, що здавалася чужою. Вадима вдома не було. Частина його речей теж зникла.

На кухонному столі, рівно посередині, лежав щільний білий конверт. Казенний, безособовий, неприємний. Аліна довго дивилася на нього й чомусь не хотіла відкривати, ніби заздалегідь відчувала небезпеку.

Нарешті вона глибоко вдихнула, взяла конверт і надірвала край.

Усередині лежали офіційні документи з синіми печатками: судова повістка, заява про розлучення й докладний позов про поділ спільно нажитого майна.

Аліна читала повільно, рядок за рядком. І раптом, на власний подив, не заплакала. Навпаки, вона відчула полегшення. П’янке, майже непристойне полегшення.

Усе. Це задушливе коло брехні, очікувань і болю нарешті розривалося.

Вона зібрала велику дорожню валізу менш ніж за годину. Рухалася спокійно, майже механічно. Лише іноді поглядала на вхідні двері, побоюючись, що Вадим повернеться й влаштує скандал.

Потім Аліна зателефонувала матері, сказала, що з нею все гаразд, і попередила: вона їде до нового будинку на узбережжі.

Нічна дорога була важкою. Мрячив дрібний дощ, фари зустрічних машин розмивалися на мокрому склі, але Аліна не занепадала духом. Вона ввімкнула ритмічну музику й їхала вперед. Дорогою зупинилася на заправці, купила каву, трохи відпочила й навіть задрімала на відкинутому сидінні…