Фатальна помилка чоловіка, який не знав, що я стою за два кроки від нього

— Нінко, я пробила все. Марина справді працює в архіві й пів року тому отримувала неофіційний запит від впливової людини — колишнього ділового партнера твого чоловіка. Геннадій по вуха в боргах, фірма на межі банкрутства. Партнер запропонував угоду: борги прощаються, якщо Гена дістане компромат. Після смерті твоєї матері Геннадій був певен, що ти вже знайшла документи й перепрятала їх — у квартирі, на роботі або в банківській комірці. Як законний чоловік він розраховував отримати до них доступ після твоєї «загибелі». Тому й зважився на вбивство саме тепер.

Ніна згадала, як після похорону в маминій квартирі хтось явно ретельно все обшукував. Тепер стало ясно — шукали папку.

— А що з мамою? — тихо спитала вона.

— Я думаю, вони вдерлися до неї вночі, почали залякувати, вимагати документи. Серце літньої жінки не витримало. Вони нашвидкуруч обшукали квартиру й утекли, поки сусіди не викликали поліцію. Смерть списали на природні причини.

Насамперед треба було знайти схованку. Ніна поїхала в покинуте село до бабусиної хати. У старому погребі під сараєм, за розхитаною цеглиною, вона знайшла щільно загорнутий пакунок. Усередині лежала шкіряна папка з чорними бухгалтерськими книгами дев’яностих, копіями договорів, банківськими виписками й старою аудіокасетою зі зізнаннями. Там само був лист дядька Льоші.

Ніна сиділа в темному погребі й плакала вголос, притискаючи папку до грудей.

Тіло Ніни в річці так і не знайшли. Справу закрили як нещасний випадок. Але Геннадій не заспокоївся. Як «убитий горем» чоловік він узяв залишений у ресторані телефон Ніни, відкрив записник і почав методично обдзвонювати й об’їжджати всіх її далеких родичів — нібито щоб повідомити про трагедію й забрати речі. Так він вийшов на тітку Клаву. За кілька днів він приїхав із двома кремезними хлопцями. Тітка Клава зустріла їх із рушницею й величезним псом, а сусід Гаврилович уже йшов на підмогу з монтуванням. Геннадій ганебно ретирувався…