Історія про те, як мама зустрічала сина

«Татко приїхав!», а чотирирічна Соня просто притулилася до його ноги й завмерла.

Денис підхопив обох, вдихнув запах їхніх маківок і вперше за цей довгий вечір усміхнувся по-справжньому.

— Ідіть, — кивнула Аліна. — Я поки накрию.

— Накриє вона, — фиркнула Тамара Петрівна, йдучи на кухню. — Там і накривати нічим. Одна каша та котлети триденної давнини.

— Мамо! — гукнув Денис, але вона вже зникла за дверима.

Він пішов до кімнати до дітей. На сьогодні досить. Завтра буде завтра.

За вечерею атмосфера нагадувала мінне поле. Тамара Петрівна сиділа на чолі столу, мов генерал на нараді, і цідило компот, свердлячи поглядом то сина, то невістку.

— А чого це ти, Аліно, така бліда? — спитала вона, відставивши склянку. — Захворіла, чи що? Чи Денис тебе не годує?

Аліна обережно поклала виделку й підвела очі.

— Працюю багато, Тамаро Петрівно. Клієнти приходять, вечорами шию. Просто втомлююся…