У вівторок Оксана вперше за багато років зіпсувала чоловікові сорочку. Праска вислизнула з долоні, важко вдарилася об прасувальну дошку, а під лівою кишенею відразу проступила бура пляма. Кухнею розійшовся запах перегрітої тканини й крохмалю....

Дівчинка бігла просто посеред шосе, ніби боялася наблизитися до будь-якого узбіччя. Олег Петрович помітив її здалеку: худенька постать у надто довгій брезентовій куртці рухалася рівно й уперто, без дитячої метушні. Вона не махала руками...

На третьому поверсі міської лікарні годинник ніби втратив звичне значення. В операційному блоці майже не відчувалася зміна часу: те саме рівне світло ламп, розмірений шум вентиляції й короткі сигнали апаратури, що стежила за чужим...

Холодний край ванни впивався Оксані в стегна навіть крізь щільну тканину штанів. Вона сиділа, підібгавши ноги, у непроглядній темряві й намагалася дихати так тихо, ніби від кожного вдиху залежало її життя. За стіною мовчала...

— Знову годуєш його якоюсь готовою їжею? — голос Галини Петрівни розітнув недільну тишу так різко, ніби на кухні раптом увімкнули сирену. Оксана не здригнулася. Вона спокійно зменшила вогонь під каструлею, у якій кипіли...

Чотирнадцятого березня мені виповнилося шістдесят три. Я розплющила очі рівно о шостій ранку, хоча будильником давно вже не користувалася. Майже сорок років у школі привчили мене вставати раніше за більшість людей, і навіть на...

На третьому поверсі міської лікарні годинник ніби втратив звичне значення. В операційному блоці майже не відчувалася зміна часу: те саме рівне світло ламп, розмірений шум вентиляції й короткі сигнали апаратури, що стежила за чужим...

— Чому реєстраційні документи оформлені лише на тебе? — голос Валентини Олегівни рознісся вітальнею так різко, що тонко дзенькнули келихи за склом серванта. — Машина з’явилася в родині, а в паперах чомусь значишся тільки...