Подаровані нами квартира й машина зникли разом із довірою до її чоловіка, і після цього я ухвалив одне рішення

Запрошення на медіацію Андрій склав гранично нейтрально. Жодного звинувачення — лише пропозиція врегулювати сімейний спір в інтересах малюка. Кожна фраза була розрахована так, щоб не виказати справжнього задуму.

Вадим погодився негайно. Після вірусного ролика, на якому Марина просила допомоги між машинами, і запевнень матері він не сумнівався у своїй перемозі. Йому здавалося, що літній тесть із хворим серцем зламався й тепер спробує відкупитися.

До офісу Андрія він увійшов ходою рієлтора, який уже подумки підраховує прибуток: дорогий костюм, до блиску начищені туфлі, самовпевнена усмішка. Різкий аромат парфумів швидко заповнив невеликий кабінет. Вадим навіть не намагався приховувати поблажливість, з якою оглянув присутніх. Для нього це була не спроба домовитися, а церемонія капітуляції людей, яких він вважав уже переможеними.

Вадим сів, закинув ногу на ногу й одразу окреслив свої умови. Марина повертається до чоловіка, Назар — до батька, а всі забувають неприємне непорозуміння. Як великодушну поступку він навіть готовий не вимагати відшкодування моральної шкоди.

Олег сидів навпроти, склавши долоні на столі. У його спокійному погляді не було ні втоми, ні страху.

— Де кросовер Марини?

— Ми перебуваємо в шлюбі, отже, майно спільне, — з терплячим виглядом пояснив Вадим.

— Квартиру ви вважаєте спільною з тієї самої причини?

— Авжеж. Вона моя дружина, у мене є права.

— А мільйон двісті тисяч, зняті з її рахунку?

Вадим розвів руками й усміхнувся, ніби розмовляв із клієнтом, не здатним зрозуміти очевидне. Гроші, за його словами, теж були спільними й пішли на родину.

Андрій запитав, чи була письмова згода Марини, довіреність або хоча б один документ, що дозволяв операції. Вадим усміхнувся: справжній родині папери не потрібні.

Тоді Олег вийняв телефон і ввімкнув запис із кафе. У кабінеті пролунав поблажливий голос Лариси Петрівни, яка впевнено міркувала про квартиру, машину й гроші як про законну власність сина.

Вадим завмер. Усмішка зникла, а погляд заметався між Олегом і Андрієм. У цю мить двері відчинилися, і Роман вніс товсту теку з різнокольоровими закладками…