На третю ніч після похорону вовчиця знову вийшла до старого кладовища. Вона рухалася низько, майже стелилася по мокрій траві, а біля свіжої могили одразу впала грудьми в розм’яту глину й заходилася рвати її передніми...
Галина Данилівна помітила ворону не одразу. На четвертий день, може, на п’ятий — у перші тижні нової роботи всі дні в неї зливалися, бо ранок був схожий на ранок, залізна хвіртка скрипіла однаково, чайник...
Коли конвоїр ударив Оксану Коваленко прикладом між лопаток, вона впала в сніг так різко, що зуби ляснули, а в роті одразу розлився металевий присмак крові. Вона не скрикнула. Крик був розкішшю для тих, хто...
Майстерня Мирона Ковалюка ховалася на самій околиці міста, в довгому ряду колишніх гаражів, де взимку пахло залізом і сирістю, а влітку — пилом, старим лаком і нагрітою деревиною. До нього везли все, що інші...
— Вийди з машини, Олесю, і перестань дивитися на мене так, ніби я обіцяв тобі вічність. Голос Мирона в тісному салоні дорогого позашляховика прозвучав майже байдуже. Він не підвищував тону, не зривався на крик,...
На краю маленького села, там, де за останніми городами одразу підіймалася глуха лісова стіна, жила Орися. Сторонній людині це місце здалося б тихим і нічим не примітним: приземкуваті дахи, потемнілі від часу паркани, стежки...
У їхній тісній орендованій однокімнатній квартирі на самій околиці великого міста тиша ніколи не була порожньою. Вона лежала по кутках важким сірим шаром, ховалася між стосами рахунків на кухонному столі, вбиралася в фіранки й...
Оксанко, заводь свою машину, не стій стовпом. Тарасик сказав, що в тебе субота вільна. А нам із Мартою треба у великий торговельний комплекс. Дуже треба. Тож ворушися, поки там усе пристойне не розібрали. У...
