Свекруха зажадала від батька невістки доплачувати молодій сім’ї, але його реакція виявилася зовсім не тією, на яку вона розраховувала

Математика тестя спрацювала безвідмовно. Кожне слово било точно в ціль, руйнуючи повітряні замки комунальної халяви. Почувши про платну оренду й оплату харчування, Валентина Михайлівна ніби зменшилася на очах. Уся її впевненість в одну мить випарувалася.

Вона зрозуміла, що перед нею стоїть людина, яка не вестиме довгих світських бесід. Вона просто викличе поліцію й викине її разом із сином у під’їзд без речей.

Свекруха відразу підібгала губи, перетворивши рот на курячу гузку. Вона схопила свою неосяжну порожню сумку, у яку планувала напхати залишки продуктів. Різко розвернулася на підборах і мовчки перемістилася в передпокій.

Вхідні двері грюкнули так швидко, що Віктор навіть не встиг кліпнути. Батько підвівся з-за столу й вийшов до вітальні. Дмитро на дивані миттю притих. Він злився з оббивкою, намагаючись здаватися порошинкою. Телефон у його руках тремтів. Він зробив вигляд, що дуже зайнятий якимось украй важливим документом на екрані.

— Дімо! — Віктор став навпроти зятя.

— А? — пискнув Дмитро.

— Якщо до вечора ти не прибереш на кухні той свинарник, який лишила твоя матуся, і не передаси доньці нормальні гроші на господарство, то я прийду завтра з договором оренди. Ти мене зрозумів, трудівнику?

— Зрозумів, Вікторе Андрійовичу. Усе зроблю, — закивав Дмитро з частотою відбійного молотка.

Віктор коротко кивнув, повернувся в передпокій, забрав свій пакет із рибою, подумав секунду, витяг банку меду й поставив її на трюмо для доньки. Потім спокійно вдягнувся й вийшов із квартири, провернувши ключ у замку. Виховний процес було успішно завершено…