Свекруха зажадала від батька невістки доплачувати молодій сім’ї, але його реакція виявилася зовсім не тією, на яку вона розраховувала

— Твої пилочки й баночки, Наталочко, навіть на шматок нормального пармезану не тягнуть! — Голос Валентини Михайлівни розітнув ранкову тишу квартири, мов звук увімкненої болгарки. — Мій син на роботі надривається, спину гне, а ти йому порожнечу в морозилці лишаєш.

— Сирний продукт! Ти б іще картопляні лушпайки йому зварила! — Наташа спокійно закрила кран, витерла руки вафельним рушником. Реакція на подібні випади свекрухи в неї давно відпрацювалася до автоматизму. Жодних сліз, жодного тремтячого підборіддя, лише крижана прагматика.

Вона ступила до кухонного столу, на якому Валентина Михайлівна, наче на виставці речових доказів, розклала упаковку дешевого сиру. Наташа спритно підчепила пачку двома пальцями й відправила в целофановий пакет.

— Учора ваш надривний хлопчик самотужки з’їв три стейки з мармурової яловичини, — карбуючи кожне слово, промовила Наташа. — Якщо його зростаючому організму раптом знадобився пармезан, то його зарплата у 120 тисяч має повне право прогулятися до супермаркету. А поки що цей сир призначався для мишоловки на дачі. Ви, здається, його з сумки з хімікатами дістали, Валентино Михайлівно.

Свекруха аж захлинулася повітрям. Її обличчя набуло відтінку стиглої сливи. Вона схопила свою неосяжну тканинну сумку, яка зазвичай поглинала продукти з чужого холодильника з ефективністю чорної діри, і загрозливо затрусила ручками.

— Ти як із матір’ю чоловіка розмовляєш? Я до вас приходжу. Дбаю. Дивлюся, щоб Діма з голоду не пух. Ти свої копійки приносиш, а гонору — ніби в королеви!

— Діма пухне виключно від лінощів. — Наташа налила собі кави, демонстративно ігноруючи бурю. — Ви приходите не дбати, а вечеряти щодня. Рівно о 19.00. Ви можете йти, Валентино Михайлівно, мені на роботу час. І так, ключі від квартири, які Дмитро зробив вам на всяк випадок, залиште на тумбочці.

— Пожеж у нас не передбачається. — Валентина лише фиркнула, розвернулася на підборах і пронеслася коридором, грюкнувши вхідними дверима так, що в шафі тривожно дзенькнули вішаки. Наташа зробила ковток обпікаючого еспресо…