Син попросив батька не приїжджати перед Новим роком, але візит без попередження відкрив тривожну правду

До ранку трансляцію переглянули тисячі людей. Лариса, все ще у вечірній сукні, підійшла до автомата з кавою. Приклала картку — відмова. Другу — відмова. У сумці знайшлася лише дрібнота, якої не вистачало навіть на склянку води.

Коментарі посипалися миттєво. Хтось їдко запропонував скинутися їй на каву «всім миром». Лариса ткнула в екран і обірвала трансляцію, але записи вже розлетілися.

Микола бачив це, сидячи поруч із Павлом. Син уперше за кілька днів спав без транквілізаторів.

Марк зателефонував ближче до світанку.

— Усе підтверджено, блокування тримаються. Що робимо з будинком?

— Будинком займемося зараз. До речі, ти коли-небудь чув, щоб кімнатна рослина врятувала людині життя?

— Не зрозумів.

— Потім розповім. Вимикай систему розумного будинку. Усі коди, замки, доступи. Повне блокування.

Лариса й Віра повернулися до будинку рано-вранці. Код не працював. Двері не відчинялися.

Віра, все ще в чужій шубі, схопила камінь із промерзлої клумби й жбурнула в терасне скло. Воно навіть не здригнулося.

— Марно, — прошипіла Лариса, тремтячи в сукні. — Ходімо в машину. Хоч зігріємося.

— А якщо він і її заблокував?