У свій день народження чоловік повідомив про розлучення й переказ грошей своїй матері, але дружина відреагувала зовсім не так, як вони очікували

Свекруха заверещала так, ніби наступила босою п’ятою на розпечене вугілля. Жодних слідів кульгавості. Людмила Петрівна рвонула в коридор, змітаючи на своєму шляху вішалку для верхнього одягу.

Вона натягувала плащ просто на бігу. — Сергійку, мерщій! Ключі від машини де? Заводь. Їдемо до тітки Ліди на дачу, поки Мишко не охолов.

Волала вона з передпокою, плутаючись у власних шнурках. Сергій, забувши про піджак, що висів на спинці стільця, кинувся слідом. Грюкнули вхідні двері.

Засув зірвало з таким звуком, ніби вистрілила гармата. Тупіт ніг на сходах нагадував сходження невеликої снігової лавини. Вони навіть не чекали ліфта.

Людмила Петрівна скочувалася сходами з рекордною швидкістю. Мати й син кулею вилетіли з під’їзду. Оксана взяла тарілку з тортом і підійшла до вікна.

Третій поверх дозволяв чудово бачити все подвір’я. Вона відправила до рота ложечку торта. Крем був божественний, вершковий, у міру солодкий.

Унизу біля під’їзду метушилися дві постаті. Сергій смикав ручку свого старенького седана, намагаючись поцілити ключем у замок. А Людмила Петрівна лупцювала його по спині сумкою, вимагаючи швидше відчинити дверцята.

Раптом, із гучним вереском гальм, у двір влетів величезний, забризканий багнюкою пікап. Він лихо розвернувся, повністю перекривши виїзд Сергієвій таратайці, і бампером уперся просто в її номерний знак. Дверцята пікапа з тріском розчахнулися…